Почувши сигнал повітряної тривоги, пес на ім’я Філя починає тривожно гавкати й бігати навколо. «Він тепер постійно так реагує на вибухи, – розповідає його власниця Аня. – А ще в нього епілепсія після ракетного обстрілу». Лікарі попередили, що Філі доведеться з цим жити завжди.
Якщо власники помічають, що поведінка тварини стала дивною або стан її здоров’я погіршується, це може бути реакцією на стрес. Щоб знизити його рівень, тварина робитиме те, що їй здається доречним у цій ситуації, пояснює фахівчиня з поведінки тварин Оксана Галан.
На прохання The Village Україна фахівчиня з поведінки тварин, авторка книг для власників собак, розповідає, як зрозуміти, що тварині потрібна допомога, та про діагностику ПТСР у собак.
Наприкінці грудня 2023 року біля нашого будинку пролунав вибух під час російської атаки. Тоді Філя так сильно злякався, що аж підстрибнув з ліжка. О 5-й ранку 1 січня мені зателефонувала мама зі словами, що у Філі судоми: він упав з ліжка, почав трястись і впісявся. У клініці нам сказали, що в нього був епілептичний напад, і порадили дообстежитись.
Після першого нападу минуло п’ять місяців. У травні нас знову обстрілювали, а наступного дня у Філі стався й другий. Між нападами він почувається чудово, але почав дуже боятися вибухів. На початку повномасштабної війни Філя взагалі не реагував на обстріли й усе життя просто спав під час салютів чи грому. І лише після цього близького вибуху Філя почав сильно боятися.
Нам сказали, що це тепер завжди буде поряд з нами. Епілепсія буває вроджена, а буває набута. Найімовірніше, у нас вроджена, яка була ніби в «сплячому режимі», а після обстрілу «прокинулася». Лікарі порадили жити з цим, підтримувати та постійно гладити Філю. У чаті власників тварин також радили використовувати «штучні обійми» (закутування тварини).
Філя завжди дуже стурбований перед тим, як у нього має бути напад. Він триває близько двох хвилин: виникає спазм м’язів і сильні болі, від яких Філя скавчить. Лікарі порадили давати йому протисудомний препарат «Кеппра», який розслабляє м’язи.
Коли в нього напади – це дуже страшно. Перші рази я була в ступорі, бо дивишся на собаку, у якої лапки вигинаються в різні боки, тече слина, він б’ється головою. Під час нападів треба бути поруч і не давати йому битися об двері, стіни тощо. Нам також призначили давати заспокійливе перед обстрілами. Тому, коли ми чуємо сирени чи розуміємо, що поруч уже є дрони, то даємо йому ліки.
Оксана Галан
фахівчиня з поведінки тварин, авторка книг «Із ким я живу. Короткий курс для розуміння собаки» й «Щоденники власника щасливого собаки»
Стрес впливає на всіх, але кожна тварина має свій рівень адаптації. Одна тварина може певний час прожити й не звертати уваги на вибухи. Але інша буде тремтіти, ховатися і проявляти яскраву реакцію на стрес уже після того, як почує їх уперше. Це як із людиною: навіть якщо щось не є значним тригером, але систематично виникає, то так чи інакше вплине на тварину з часом. Постійний стрес виснажує.
Я знаю випадки, коли тварини, які завжди спокійно переживали гучні звуки, з часом почали реагувати не лише на вибухи, а й на сигнал повітряної тривоги. Якщо тварина вже боїться вибухів, то і сигнал повітряної тривоги теж може стати для неї тригером, оскільки після нього можуть бути вибухи. Тригер призводить тварину до хронічного стресу, який впливає на здоров’я, поведінку та життя. Також є випадки смерті через надмірний стрес.
У людей і тварин є ділянка мозку, яка називається амигдала. Вона аналізує навколишнє середовище, щоб запустити стресову реакцію та підготувати організм до певного виклику. Під час хронічного стресу рівень кортизолу не зменшується, а амигдала починає будь-яку ситуацію чи людину сприймати як загрозу.
Якщо собака постійно гавкає – це проблема не в ній. Просто її амигдала вважає за небезпеку те, що раніше таким не було. Якщо тварина починає так поводитися, це може бути відповіддю на стресову ситуацію.
На яких тварин стрес впливає більше
Жодна тварина не може бути адаптована до тих умов, які ми маємо зараз. Під час постійної загрози життю будь-яка тварина намагатиметься втекти або уникнути цієї ситуації.
Для того, щоб тварина не мала такого сильного стресу, їй потрібна адаптація в декількох поколіннях. Наприклад, собаки, яких використовують під час полювання, трохи адаптовані до певних тригерів. Але те, що відбувається зараз, не є просто певними тригерами. Тварина постійно в стані очікування різних загроз. До них не можна адаптуватися впродовж такого короткого часу з погляду еволюції.
Для собак важливіше мати поруч знайому людину, а не залишатись наодинці в стресовій ситуації. Хоча бувають різні випадки. Але для котів базою безпеки є їхня територія. Вони відчувають додатковий стрес щоразу, коли їх із неї забирають.
Перші ознаки, що тварині потрібна допомога
Зміна поведінки та стану здоров’я. Під час хронічного стресу у тварини з’являються хвороби, пов’язані зі слизовими оболонками: гастрити, панкреатити, гінгівіти (запалення ясен) у котів. Також виникають проблеми з очима, вухами, сечостатевою системою тощо. Це те, що починає страждати насамперед. Через стрес порушується мікрофлора та функціонування організму, і ці хвороби мають ось такий фундамент.
Щоб повернутися з високого хоча б до оптимального рівня стресу, тварина робитиме те, що їй здається доречним у певній ситуації. Наприклад, щоб заспокоїтися, вона починає себе розлизувати або багато гавкати, допомагаючи собі подолати емоційний стан. Тварина робить те, що може, в тих умовах, у яких живе. Майже завжди ці дії не будуть подобатися людині, а також можуть бути досить травматичними безпосередньо для тварини.
Стрес може як спровокувати ті хвороби, які ще не були активні в організмі, так і бути причиною нових. У собаки, у якої виникла епілепсія, була дуже чутлива нервова система: вона легко збуджувалася і складно сповільнювалася. Але стрес, постійна напруга та підтримання цього збудження призвело до того, що нервова система взагалі перестала справлятися, тому виникли судоми. Магнітно-резонансна томографія цієї собаки покаже, що її мозок «як вогонь» (усе функціонує одночасно), бо її нервова система перезбуджена.
У тварин теж буває ПТСР
Наразі є багато випадків, пов’язаних зі збудженням та порушенням сну у тварин, а також посттравматичним стресовим розладом. Спершу в поведінці тварини можна не побачити його ознак. Тому для того, щоб визначити ПТСР, потрібно провести велике анкетування. У таких випадках із тваринами мають працювати фахівці, які спеціалізуються саме на ПТСР, але їх досить мало.
Ми починаємо працювати з твариною, коли бачимо певну проблему. А в процесі може стати зрозуміло, що тварина щоразу проживає одну й ту ж ситуацію. Тому, найімовірніше, у неї ПТСР. Коли людина звертається до фахівця з поведінки, він має дізнатися багато інформації про тварину, щоб почати роботу. У моїй анкеті майже десять аркушів, бо є багато деталей, які відображають тварину та її життя.
Як допомогти тварині
Якщо ви помітили, що з твариною щось не так, треба йти до ветеринарного лікаря. Коли зміни стосуються здебільшого поведінки тварини – до фахівця з поведінки. Я не впевнена, що нам вдасться повністю розв’язати цю проблему. Ми можемо шукати, яку саме допомогу потрібно надати певній тварині. Для когось – це антидепресанти, а для когось – інші зміни під наглядом фахівців, щоб покращити якість життя тварини.
Тваринам, які люблять дотики й обійми, можуть допомогти зменшити рівень стресу певні масажі та спеціальний одяг, у якому вони закутані ніби в ковдру. Проте не всім тваринам подобається, коли до них торкаються. Крім того, це з високою ймовірністю не допоможе, коли тварина відчуває паніку чи сильний страх. Людина має докладати багато зусиль і мати терпіння, щоб це таки поділо.
Щоб допомогти своїй собаці заспокоїтись, я використовую певну вправу. Потрібно обійняти тварину й намагатися дихати з нею так, щоб, коли вона дихає два рази – ви дихали один. Через якийсь час можна відчути, як серцебиття людини і тварини починає синхронізуватися.
Ця вправа вимагає цілковитої залученості в процес. Мало людей можуть допомогти тварині тими методами, які потребують багато часу, уваги й енергії. Бо є й інші завдання, які також потрібно зробити під час стресової ситуації.
Зменшити базовий рівень кортизолу (гормон, який відповідає за рівень стресу) допоможе фізична активність середнього навантаження. Наприклад, довгі прогулянки. Якщо була жахлива ніч, то погуляйте з собакою півтори години пішки або зробіть щось, щоб кіт порухався у квартирі. Фізична активність – дуже важлива річ, щоб хоча б трохи підтримувати ментальне здоров’я.
Не менш важливим для тварини є нормальний сон. Собакам потрібно спати 14 годин на день, а котам – 16–17 годин. Якщо тварина не виспалась, то не може поводити себе активно. Щоб допомогти тварині відпочити так, як їй потрібно, треба закрити кімнати, дати можливість коту сховатися і не чіпати тварину.
Сон і фізична активність – це те, що ми можемо зробити не лише для тварин, а й для себе. Також важливо підтримувати загальний стан здоров’я тварини.