Сьогодні виповнюється 182 роки з дня народження найвідомішого у світі українського композитора Миколи Лисенка, ім'я якого носять українські вулиці, театри та музичні навчальні заклади.
Композитор та диригент Микола Лисенко увійшов в історію України не тільки як автор блискучих опер "Наталка Полтавка" і "Тарас Бульба", а ще й як громадський діяч та талановитий культурний менеджер, який все життя, як це назвали б сьогодні, займався промоцією української культури.
Реклама
1869 року він закінчив Лейпцизьку консерваторію, багато гастролював Європою, але повернувся в Україну та одразу опинився у центрі культурних подій: брав участь у створенні пам’ятника Котляревському у рідній Полтаві, очолив "Об'єднаний комітет по спорудженню пам'ятника Т. Г. Шевченку в Києві", який збирав кошти від концертів та направляв на створення монументів Шевченка, організував музично-хорове товариство “Київський Боян” та десятки концертів українських музикантів у світі. 1904 року Лисенко відкрив першу в Україні національну музичну школу, яка довго носила його ім'я, а згодом перетворилася на Музичний інститут Лисенка (в 1930-ті роки на його базі було створено Інститут ім. Карпенка-Карого та Національну музичну академію).
Звісно, найбільшим втіленням бажання просувати українську культуру стали його опери, написані за мотивами українських сюжетів: це "Тарас Бульба" за однойменною повістю Гоголя, "Наталка Полтавка" за п'єсою Котляревського і "Різдвяна ніч", яка переносить нас у містичний гоголівський світ.
"Різдвяна ніч", 1874
Вважається першою українською оперою-колядкою. Написана за мотивами повісті Гоголя "Ніч перед Різдвом". "Різдвяна ніч" — колоритний, самобутній твір, насичений сценами різдвяних обрядів та мотивами народної музики. Прем'єра відбулася 25 січня 1874 року у Київському міському театрі, режисером постановки був відомий театральний діяч того часу Михайло Старицький.
"Успіх "Різдвяна ніч" мала величезний, вона перевершила всі сподівання, — зазначає директорка Музею Лисенка Олена Скорульська в інтерв’ю журналу "Музика". — Публіка з захопленням вітала і сам твір, і його виконання, і артистів. Упродовж кількох днів, відколи вперше на великій сцені було зіграно "Різдвяну ніч", оперу давали ще тричі. Київ був переповнений аріями й хоровими співами колядок з "Різдвяної ночі", хоч Різдво минуло давно".
"Молитва за Україну", 1885
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни, Волі і світу промінням Ти її осіниУрочистий текст цього твору напам'ять може прочитати більшість українців, адже в історію Україні цей твір увійшов як справжній духовний гімн нації. Він написаний Миколою Лисенком на слова відомого поета та громадського діяча Олександра Кониського. Існує кілька музичних редакцій "Молитви…", яка вже майже 140 років звучить по усьому світу в ім’я України.
"Наталка Полтавка", 1889
Одна з найпопулярніших у світі українських опер, яка є в репертуарі майже кожного українського музичного театру. В основі опери — однойменна п'єса Івана Котляревського, в якій той зображує життя українського села, протиставляючи шляхетних чесних селян та не дуже чесних багатіїв. Опера "Наталка Полтавка" насичена народною музикою та цінується в усьому світі як втілення української мелодики і гармонії. Прем’єра відбулася в 1899 році в Одесі.
"Тарас Бульба", 1890
Мабуть, найвідоміша опера Лисенка, робота над якою йшла понад 10 років. Масштабна героїчна драма, яка зокрема показує боротьбу козаків проти поневолення, була для Лисенка справою його життя. Прем'єра "Тараса Бульби" відбулася в Харкові у 1924 році. До речі, першу постановку цієї опери мав зробити Лесь Курбас у Києві ще 1918 року, але якраз напередодні цього Київ, де мала відбутися прем'єра, захопили війська денікінців, а театр згорів…
“Енеїда”, 1910
Ще одна програмна опера Лисенка, яку вперше поставили в Києві в театрі Садовського 1910 року. Бурлескна, яскрава опера із сатиричним настроєм, який вкладав в "Енеїду" автор поеми Іван Котляревський.
"Енеїда" була затребувана театральними трупами в середині XX століття, але мало ставиться зараз (в 1959 році в Оперному театрі у Києві свою версію зробив відомий співак та режисер Дмитро Гнатюк).