Нав'язливий звук комара, що літає десь неподалік, а також відчуття, що виникають після його укусу, знайомі, напевно, всім. Багато хто і не замислюється, чи становлять комарі ще якусь загрозу, крім неприємного звуку і сверблячки на шкірі після укусу.
Видова різноманітність комарів досить широка. Відрізняються представники різних видів і зовні та деякими фізіологічними особливостями. Що особливо важливо для людини, в організмах їх можуть бути різні інфекційні агенти.
Комар звичайний – комар-піскун
Широка популярність цього виду комарів пов'язана з його поширенням. Він неприємний, укуси супроводжуються сверблячкою та печінням. Такі особливості приховують певну небезпеку: розчісуючи, людина може занести в ранку інфекцію. Це так зване вторинне інфікування.
Однак можливе й первинне інфікування — коли інфекційний агент проникає з організму комара до людини безпосередньо при укусі.
Комар-піскун здатний переносити збудника японського енцефаліту, а за допомогою птахів – менінгіту. Крім того, у США пискун був помічений як переносник вірусу лихоманки Західного Нілу.
Комар-довгоніжка
Найбільший у світі комар абсолютно безпечний для людини, тому що не кусається. Личинки його, однак, можуть завдавати шкоди сільськогосподарським угіддям.
Малярійний комар
Як можна здогадатися із назви, ці комахи є переносниками малярійного плазмодія, збудника небезпечного захворювання – малярії.
Найбільш помітна його відмінність від звичайного комара – збільшена довжина задніх лапок. Внаслідок цього, сідаючи на поверхню, малярійний комар приймає положення головою вниз, тоді як звичайний піскун сидить практично паралельно поверхні. Найбільш поширені малярійні комарі на півдні, проте трапляються і в середній смузі Росії.
Пекучий комар
Від звичайних піскунів він відрізняється більшими розмірами – до 12 мм, а також жовтувато-бежевим забарвленням тулуба. Якщо придивитися, на лапках можна виявити світлі кільця, а на крилах — темну цятку. Комарі цього виду мешкають у лісових масивах і є переносниками захворювання на туляремію.
Комар жовтолихоманковий (кусака)
Ці комарики відрізняються досить яскравим забарвленням тіла: білі цятки на чорному або темно-коричневому тлі. Довгі ноги. Придивившись, на них можна побачити смуги. Місце проживання – субтропічні та тропічні кліматичні пояси.
Укуси цих комарів болючі та небезпечні. Загроза полягає в їхній здатності переносити жовту лихоманку, лихоманку Денге.
Комар-дергун (дзвінок)
Своєю назвою цей вид комарів зобов'язаний звуку, який видають їх крильця, що коливаються до 1000 разів на хвилину. Від звичайного комара відрізняються темнішим забарвленням і довшими лапками. Ці комарі не кусаються. Вони живуть у чагарниках навколо водойм. Комар-дзвінок
Застосування різноманітних засобів, призначених для відлякування комах — це серйозний профілактичний захід, нехтувати яким не слід. Адже вона захищає не тільки від неприємних звуків та сверблячки після комариного укусу. У разі наявності осередку інфекції така нескладна профілактика може врятувати від зараження небезпечним захворюванням.