Village продовжує серію публікацій про київські притулки для тварин у співпраці з UAnimals. Цього разу ми розповідаємо про центр адопції «Песики Києва», спілкуючись із його керівницею Анастасією Тришкіною та кураторкою Маргаритою Яценко.
Історія заснування «Песиків Києва»
Громадська організація та притулок «Песики Києва» були офіційно відкриті у 2023 році. Проте історія їхнього існування почалася раніше, у 2019-му. Тоді Анастасія натрапила на допис відомої блогерки із закликом знайти дім для безпритульного собаки. Вона активно долучилася до поширення інформації, донатів та допомоги тваринам, сподіваючись, що публікація відомої особи привабить багато охочих забрати собаку. Однак, з’ясувалося, що тварину так ніхто й не прихистив.
Відтоді Анастасія почала самостійно допомагати в прилаштуванні тварин, а також брати їх на тимчасову перетримку до себе додому, паралельно шукаючи для них постійні родини.
«Спочатку, коли було до п’яти собак, я робила все самостійно, але коли тварин ставало все більше, довелося створювати окрему сторінку», – розповідає засновниця центру.
Життя в притулку «Песики Києва»
Наразі в центрі проживає близько 110 тварин, переважно це собаки. Коти становлять меншість – лише близько десятка. Усіх собак вигулюють двічі на день, що є їхньою базовою потребою. Цим займаються як співробітники центру, так і волонтери. Під час нашої розмови місцеві жительки – бабуся з онукою – вивели на прогулянку кількох собак, що є значною допомогою для команди притулку.
Команда притулку зізнається, що їхня спеціалізація – собаки, хоча вони не відмовляють у допомозі котам, особливо у виняткових випадках, наприклад, коли військові евакуюються з позицій і не можуть забрати з собою своїх улюбленців. Вагомим чинником, чому собак більше, є і вартість обстежень та лікування котів.
Багато тварин перебувають на тимчасових перетримках. Наразі близько 50 собак живуть у родинах, що значно полегшує роботу центру адопції. Менша кількість тварин у приміщенні дозволяє приділити більше уваги кожному підопічному. Тварини на перетримках краще соціалізуються та адаптуються до домашнього життя, що підвищує їхні шанси на адопцію. Це також звільняє місце в притулку, дозволяючи взяти під опіку більше тварин. Лише за 2025 рік центр знайшов нові домівки для 366 тварин, 15 з яких виїхали за кордон.
Перетримка як альтернатива адопції
Перетримка – це тимчасовий захід, тому вимоги до людей, які готові взяти тварину, менш суворі, ніж для постійної адопції. Вона може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, або ж до моменту, поки не знайдеться постійна родина. Під час перетримки вся відповідальність за тварину, включно з харчуванням та медичними витратами, лежить на притулку.
Люди обирають перетримку з різних причин: бажання допомогти притулку, можливість спробувати себе в ролі опікуна, або ж тимчасово взяти тварину через щільний графік чи часті відрядження.
Процес адопції
Процес адопції починається із заповнення анкети, яка передбачає неформальне спілкування, що дозволяє краще зрозуміти кандидата. Після цього потенційні опікуни запрошуються до центру на знайомство з твариною. Важливо, щоб на зустріч приходила вся родина, щоб уникнути майбутніх конфліктів. Тварину не можна дарувати, її має забирати майбутній власник.
Після адопції настає випробувальний термін, який триває від двох до чотирнадцяти тижнів. Якщо протягом цього часу людина розуміє, що не готова взяти на себе відповідальність, тварину повертають до притулку або на перетримку.
Особлива увага приділяється адопції цуценят. Якщо майбутній власник працює поза домом, йому можуть запропонувати взяти дорослого собаку чи кота, які більш самостійні. Для котів обов’язковою умовою є встановлення сіток на вікна. Також потенційні опікуни мають бути готові до стерилізації/кастрації тварини та розуміти основи догляду за нею.
Забрати тварину за кордон можна, оплативши дорогу та оформивши всі необхідні документи. Перевага надається країнам Європи через менший стрес для тварини під час подорожі. Здебільшого собаки їдуть до родин українців, які виїхали за кордон, рідше – до іноземців.
Відправляючи тварин за кордон, притулок прагне забезпечити їм кращі умови, адже в багатьох європейських країнах передбачена суворіша відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Лікування та евтаназія
Рішення щодо подальшого лікування чи евтаназії тварини ухвалюються колективно, враховуючи думку кількох фахівців. Притулок боротиметься за життя тварини, доки існує хоча б найменший шанс. Наприклад, собака Морті, яка втратила зір та слух, незважаючи на прогнози лікарів, живе завдяки зусиллям команди.
Якщо тварина була адопрована, рішення про евтаназію не може бути ухвалене одноосібно новими власниками без узгодження з притулком, що прописано в договорі. У випадку погіршення стану тварини, власники зобов’язані повідомити притулок, який надасть допомогу в діагностиці та лікуванні.
Історія собаки Роккі стала прикладом складного випадку. Виявлена на лапі пухлина виявилася раковою, що вразила кістку. Незважаючи на спроби власників лікувати його консервативними методами, стан собаки погіршувався. Після консультації з онкологом стало зрозуміло, що порятунку немає, і було прийнято рішення про евтаназію, щоб припинити страждання тварини.
Інколи тварини помирають у притулку через важкі патології чи вірусні захворювання. Наприклад, четверо цуценят, які надійшли з одночасною глистовою інвазією, парвовірусом та коронавірусом, не всі змогли вижити.
Фінансування притулку
Притулок «Песики Києва» стикається з фінансовими труднощами, зокрема, відсутністю власного генератора, що створює проблеми під час відключень електроенергії, особливо взимку. Основні витрати спрямовуються на медичне обстеження та лікування тварин. Щомісячні витрати сягають близько 400 тисяч гривень, які переважно надходять від невеликих пожертв індивідуальних донорів, а не від великих спонсорів.
Додатковими витратами є оренда та комунальні послуги. Найбільшою мрією команди є придбання генератора та повна заміна старої електропроводки, що дозволить забезпечити стабільне живлення.
