Деякі люди, бажаючи вперше завести собаку, причому обов'язково великої породи не завжди тверезо оцінюють свої сили. Тим часом спочатку потрібно добре подумати над тим, чи вистачить у них сил і терпіння на виховання свого улюбленця, чи готові вони витратити дорогоцінний час на його навчання. Адже собака – це не лише годування та догляд, це ще й серйозна робота над його характером, вихованням. Від того, наскільки собака буде добре видресована, залежить комфортність спільного проживання з нею, а також безпека оточуючих.
Наприклад, щоб оцінити важливість команди «Поруч!», достатньо уявити собі, як величезний собака тягне за собою на повідку тендітну дівчину. Якщо одразу не привчити собаку йти поруч, то згодом будь-яка прогулянка стане справжнім випробуванням. Крім того, команда: «Поруч!» є базовою, після неї розпочинається навчання іншим командам.
З якого віку потрібно починати навчання вихованця і як його привчити ходити поруч? Найчастіше фахівці радять розпочинати курс дресирування щеняти з шестимісячного віку. Але розмовляти зі своїм улюбленцем, пояснювати йому, що можна і що не можна, необхідно вже з перших днів появи в будинку. Заняття із собакою проводяться під час прогулянок. Крім того, важливим моментом є вчасне припинення відпрацювання команди. Якщо стає помітно, що собака втомився, але не потрібно змушувати її продовжувати навчання. Щоб привчити собаку правильно ходити поруч, потрібно вміти правильно тримати повідець. Навіть якщо повідець має більшу довжину, його не можна намотувати на руку. Потрібно вільний кінець повідця тримати у правій руці, а лівою рукою керувати поведінкою собаки. Фахівці не радять для відпрацювання команди «Поруч!» використовувати жорсткий нашийник – парфос.
Справа в тому, що скелет цуценя у шість місяців ще досить не сформувався, а для досягнення результату зазвичай використовуються ривки. Собака не зможе відразу самостійно ходити поряд у жорсткому нашийнику. Взагалі собака повинен чітко виконувати дану команду навіть без повідця та нашийника, тому для дресирування оптимальним варіантом є використання металевого ривкового ланцюжка. Для недовгих прогулянок можна використовувати короткий повідець, а для відпрацювання команді потрібно застосовувати довгі повідці, наприклад, три- чи чотириметровий брезентовий повідець.
Коли собака йде разом із господарем вулицею, то її місце з лівого боку. Необхідно завжди дотримуватися цього правила. Звичайно, щеня не відразу навчитися ходити правильно, спочатку воно буде плутатися під ногами, забігати вперед або відставати, перебігати праворуч. Поки до цуценя не можна застосовувати техніку ривка, господар повинен сам переступати через повідець і переводити вихованця на лівий бік.
Після того, як щеня підросте, до нього вже можна застосовувати техніку ривка. При цьому варто мати на увазі, що не потрібно тягнути собаку, потрібно зробити саме ривок, різко і коротко, щоб не завдати шкоди тварині. При цьому команда «Поруч!» має на мить випереджати ривок і вимовляється впевнено та чітко. Схема дресирування проста: команда – ривок – заохочення (ласощі чи похвала).
Варто знати, що не господар повинен підлаштовуватися під рух собаки, а він під нього. Коли тварина вже зрозуміє прості команди, можна ускладнювати навчання, наприклад, змінювати темп руху, робити розворот, зупинятися. Але це потрібно робити після того, як собака вже чітко засвоїть базову команду «Поруч!».