Лисі «потворні» птахи зі «дивною» пристрастю до падали не користуються особливою популярністю у любителів тварин та екологічних туристів. Забруднені кров'ю голови стерв'ятників, потворні тіла і сварлива вдача швидше викликають огиду, ніж захоплення. Однак, як би ми до них не ставилися, хоч би ким здавалися ці птахи, їхня роль у природі дуже значна.
Екологи б'ють на сполох: стерв'ятники у біді. В Індії, Непалі та Пакистані за останнє десятиліття їх популяція знизилася на 95%. Дещо краще становище птахів в Африці.
На думку вчених, любителі падали отруюються через свій видобуток – туші померлих тварин, адже останніми роками багаторазово збільшилося застосування ліків у тваринництві. Друга можлива причина різкої спаду популяції – дії браконьєрів, які цілеспрямовано знищують стерв'ятників, щоб їх скупчення не залучали охоронців природних угідь до вбитих носорігів та слонів.
Саймон Томсетт (Simon Thomsett), один із екологів, які працюють над підвищенням поінформованості про тяжке становище птахів та зміною ставлення до них громадськості, поділився з аудиторією BBC деякими унікальними фактами про стерв'ятників.
1. Рекордний політ у світі пернатих
Стерв'ятники постійно ширяють у висоті, виглядаючи видобуток. Вони використовують висхідні повітряні потоки і піднімаються дуже високо, що дозволяє стежити за величезною територією. Автором рекордного польоту серед птахів за всю історію спостережень вважається гриф Рюппеля. 1973 року над Кот-д'Івуаром його бачили на висоті 37000 футів (11278 м). Це значно вище за Еверест.
Зазвичай птахи не здатні залітати настільки високо, тому що в розрідженому повітрі недостатньо кисню для дихання. «Дослідження цього стерв'ятника виявили низку особливостей його гемоглобіну та кілька серцево-судинних пристроїв, які дозволяють дихати у розрідженій атмосфері», – пояснює Томсетт.
2. Найненажерливіші в Африці
«Кожен турист, який приїжджає в Африку, вважає, що основними «споживачами» диких тварин є леви, гієни, леопарди, гепарди, дикі собаки та шакали. Але це не так», – розповідає еколог.
Як приклад він наводить національний парк Серенгеті, де загальна маса полеглих пасовищних тварин за оцінками перевищує 40 млн. тонн на рік. Плотоядним ссавцям від цієї цифри дістається лише 36%, решта посідає частку стерв'ятників. З ними конкурують бактерії та личинки, але найбільшими споживачами падали залишаються птахи.
Їхня роль в екосистемах як кінцеві переробники біомаси полягає в тому, щоб запобігати поширенню хвороб і регулювати чисельність інших падальників, таких як дикі собаки.
3. Простір без кордонів
У пошуках їжі грифи долають величезні відстані. Нещодавно дослідники описали маршрут одного із грифів Рюппеля. Від свого гнізда в Танзанії він літав за їжею до Кенії, Судан та Ефіопії.
Така поведінка птахів та безсоромна зневага державними кордонами часом викликає міжнародні скандали. На рубежі 2010 і 2011 років до рук влади Саудівської Аравії потрапив білоголовий сип, що несе на собі GPS передавач з позначками Тель-Авівського університету, що дало привід для сплеску шпигунства.
4. Природний антисептик
У Туреччині відзначено звичку стерв'ятників мочитися собі на ноги. Вчені підозрюють, що така поведінка є частиною гігієнічних заходів, які забезпечують захист від хвороб. Кислота, що присутня в сечі, може діяти як антисептик, стерилізуючи ноги птахів, що активно контактують із гниючим тілом під час годування.
5. Електрична експансія
Стерв'ятники в Південній Африці розширюють свій ареал вздовж ліній електропередач, долаючи відстані тисячі кілометрів. Опори ЛЕП використовуються птахами як місця для відпочинку та гніздування.
Проте електрика може бути небезпечною для птахів. Крім того, ЛЕП проходять через обжиті регіони поблизу місць вирощування худоби, що робить птахів більш уразливими до отруєнь. 6. Різноманітність дієти
Звичайна їжа стерв'ятників – залишки мертвих тварин. Але не всі грифи дотримуються суворої м'ясної дієти. Пальмовий гриф із задоволенням урізноманітнить своє меню пальмовими горіхами, інжиром, рибою, а іноді й птахами. У тушах він воліє вишукувати личинок та комах.
7. Міцні шлунки
Бородаті грифи – єдині представники тваринного світу, раціон якого складається на 70-90% з кісток. Їхні шлунки можуть впоратися з їжею, недоступною іншим видам.
Грифи відомі неймовірно високим рівнем кислотності шлунка. Їх шлунковий сік здатний знищувати бактерії, серед яких смертельні для багатьох інших видів збудники холери та сибірки.
Організм грифів також виробляє антитіла, які допомагають боротися з токсинами ботулізму. Навіть якщо хвороба вбила їхню видобуток, стерв'ятники можуть використовувати її в їжу без негативних наслідків.
Бережіть стерв'ятників!