Чихуахуа – найменша порода собак із усіх існуючих у світі. Середня вага такого песика 1-1,5 кг, але є й окремі особини вагою не більше 400 грамів.
Вважається, що чихуахуа належать до однієї з найдавніших та найцікавіших порід. Про походження чи існує безліч легенд, а суперечки про їх виникнення тривають до сьогодні. Багато відомих істориків намагалися вивчати походження цієї породи. При цьому деякі теорії виникнення чихуахуа дуже схожі на казки та легенди, настільки вони романтичні та дивовижні.
Так, одна з них говорить, що батьки чихуахуа – посланці з далекого космосу. Вони прилетіли з однієї з планет нашого всесвіту і підтримують зв'язок з нею за рахунок енергетичного каналу, який починається в тім'ячці Малера. Джерело – це незаростаючий отвір у черепі чихуахуа, який є навіть у дорослих і старих собак. Між іншим, таке незаросле тім'ячко є тільки у цієї породи.
Інша легенда, не менш фантастична, розповідає, що предки чихуахуа чудово лазили по деревах , як маленькі мавпочки. Тільки за такої умови вони могли вижити у суворому світі, маючи свої крихітні розміри. Причому чихуахуа насправді мають дуже добре розвинені передні пальці з довгими кривими кігтями, якими вони чудово користуються і на сьогоднішній день.
Однак найвідоміша та загальноприйнята теорія походження чихуахуа пов'язана з історією древніх індіанських племен ацтеків, майя та тольтеків . Відомо, що вже в 5 столітті нашої ери на території сучасної Мексики мешкав маленький довгошерстий песик з потужним кістяком, який називався – течічі . Вона була частиною культури тольтеків. Однак і в них вона з'явилася, перейшовши від ще давніших племен, можливо, інків. Вважається, що саме течічі і був предком сучасного чихуахуа.
У монастирі Уехотсінго, який знаходиться на шляху з Мехіко в Пуебло, у різьбленні та камені відображені течічі часів тольтеків. Сам монастир був заснований францисканськими ченцями лише в 1530 році, проте збудований він з кам'яних плит піраміди Чолула, яку в давнину склали індіанці племені тольтеків. Схожі малюнки, що зображують течічі, також були виявлені в древньому місті індіанців Чичен-Іца на півлстрові Юкатан. У цих зображеннях дуже легко дізнатися про сучасного чихуахуа.
А в 50-х роках ХІХ століття вже було знайдено численні останки цих собак. Знайшли їх під час розкопок стародавнього поселення Тулу , що знаходиться неподалік сучасного Мехіко, і руїн палацу останнього імператора ацтеків Монтесуми, що поблизу Касса-Гранде в мексиканській провінції Чівава.
Деякі дослідники вважають, що сучасна чихуахуа виникла в процесі змішування течічі з маленьким безшерстим песиком, який з'явився зі Сходу, імовірно з Китаю. Можливо, що її завезли через перешийок, який існував на той час між Америкою та Азією на місці сьогоднішньої Берінгової протоки.
У житті загадкових індіанських племен маленькі собачки були дуже шановані і відігравали важливу роль у містичному та релігійному житті індіанців. За часів, коли ацтеки завоювали тольтеків, маленький песик стає нагородою або іграшкою для тодішньої знаті. Багаті люди того часу дуже любили цих собак і навіть коли господар помирав, то собаку спалювали разом з ним, приносячи її таким чином в жертву богам. Ацтеки вважали, що собака є провідником душі свого господаря у світі мертвих, тільки з її допомогою можна було безпечно потрапити туди, де душа померлого здобуде вічний спокій.
Цивілізація ацтеків існувала ще близько 500 років, поки на початку XVI століття іспанські завойовники не підкорили їх. З цього часу про чихуаху майже нічого не відомо. У ті часи вони були практично на межі зникнення, оскільки використовувалися в основному як м'ясна страва. Однак на початку XIX століття кількох чихуахуа виявили у селян, які проживали неподалік руїн володінь імператора Монтесуми. Американські мандрівники стали привозити їх як сувеніри з мексиканського штату Чівава , через що за маленькими собачками і закріпилася постійна назва породи.