Кішка та собака. Два, здавалося б, непримиренні ворога. Існує думка, що примирити цих споконвічних супротивників можна лише за допомогою певних методик. Але чи це так? У природі траплялися дивовижні випадки, коли ці чудові твори знаходили спільну мову і без втручання з боку людей.
Один із таких випадків стався у 1994 році, коли Террі та Дебра Бернс із Пенсільванії підібрали вуличну кішку. Вона була крихітною, коли Бернс принесли її додому. Отримавши ім'я Ліббі, кішка почала звикати до нового оточення, особливо до лабрадора Кешью.
У віці 12 років Кешью почав втрачати зір. Тут кішка Ліббі почала піклуватися. Вона супроводжувала пса всюди, ставши його поводирем. Охороняла його, лежачи поряд з будкою, вирушала на прогулянки та приводила до місця годівлі.
Так тривало три роки, коли Кешью помер у віці 15 років. Ліббі не знаходила собі місця. Не втомлюючися шукати свого друга, відвідувала всі місця, куди вони любили приходити. З того часу так ніхто і не зміг стати її другом.
Ще одна історія сталася у місті Холіхед, у Північному Уеллсі. Пес на прізвисько Тефтель, вихованець 57-річної пенсіонерки Джуді Годфрі-Браун, осліп у віці 8 років, через час після поставленого діагнозу — катаракта. Все змінилося, коли місіс Годфрі-Браун дала притулок бездомній кішці. Та, ніби відчуваючи недугу Тефтеля, першого ж дня підійшла до пса і повела того гуляти. Найдивніше полягало в тому, як проходила прогулянка. Кішка завжди йшла поруч і торкалася своїми лапами лап Тефтеля, вказуючи тим самим напрямок.
Але не лише кішки здатні на добрі справи. У 1990 році Філіп Гонсалес внаслідок нещасного випадку втратив руки. Перебуваючи в депресії і втративши надію на щасливе життя, Філіп вирішив наслідувати пораду своєї сусідки і дати притулок собакі. Їй виявилася помісь сибірської хаски та шнауцера. Після прибуття додому з притулку, Філіп назвав її Джіні.
Джіні, як виявилося, дуже любила кішок, і через час, її можна було застати грає з ними на пустирі. Тоді Філіп вирішив взяти ще одного вихованця. Якого ж було здивування, коли після прибуття до притулку Джіні зупинилася біля клітки з котом і загавкала. Як виявилось, цей кіт був зовсім глухим!
Наступний візит до притулку відбувся зовсім скоро, тоді Філіп вирішив допомогти з їжею тамтешнім тваринам, Джіні знову «обрала» — цього разу одноокого кота. Зупинившись біля клітки, вона не рушала з місця. З притулку Філіп та Джіні пішли разом із цим котом. Через кілька днів, прямуючи з господарем до ветеринара, собака виявив дикого кота з відмороженими задніми лапами та мотузкою на шиї. Ветеринар пропонував приспати закатовану тварину, але Філіп забрав її додому.
Вдруге Філіп побачив, як його собака тягне за шкірку ще одного кота. При ветеринарному обстеженні тварини виявили струс мозку. У результаті, за все своє життя Джіні врятувала близько 900 кішок і в 1998 році в Уестчестері, США, була удостоєна премії «Почесна кішка».
Як бачите, кішка і собака не такі вже закляті вороги. Що б не було, коли трапляється нещастя, тварини відчувають це і приходять один одному на виручку. Може, якщо таких випадків з часом буде дедалі більше, вираз «як кішка з собакою» сприйматиметься не як стан ворожнечі, а як співчуття, милосердя та допомога.