Ідеальна жінка (майже фантастика)

– Хороший мій, здравствуй! Проходь, давай я допоможу роздягнутися. Ось капці твої. Іди, мої руки, потім у вітальню, я зараз накрию вечерю.

– А чого у нас на вечерю?
– Твої улюблені котлетки, смажена картопелька у вершково-чесночному соусі, та й пиво, зрозуміло. Я тобі Карлсберг колекційний купила. Іди-йди скоріше, там уже трансляція починається.

– Футбол! Точно, я й забув, дякую.
– Ось. Що б ти робив без мене.

– А Вовка де?
– Із друзями на дискотеку пішов. Не хвилюйся, уроки він зробив, я перевірила. Та й грошей я йому теж дала, ясна річ. До речі, щодо футболу. Ведмедик твій дзвонив, цікавився, чи ти підеш з ним і хлопцями в бар дивитися, як завжди.

– І?
– Ну, я сказала, що не підеш. Адже не підеш, правда? Я всіх запросила сюди. З хвилини на хвилину будуть.
– Дякую ще раз.

Він пройшов у вітальню, через пару хвилин прийшли друзі, вони весь вечір пили пиво, їли чіпси та рибу, обговорювали хід гри, захоплено волали, коли забивали “свої” і слали суддю на мило або ще далі, коли, як їм здавалося, гол у “наші” ворота був забитий нечесно. Загалом у 99% випадків.

Зрештою, матч закінчився.
– Любий, я все приберу, ти йди лягай, адже на роботу рано.
– А..

– Не хвилюйся, я висплюсь, мені завтра пізніше на годинку вставати. Вовку до школи відправлю і знову ляжу.
– Ні, почекай. Так годиться. Не можу ось так. Ось чому в тебе ніколи не пригорає їжа? Можеш мені пояснити? чому ти ніколи не обурюєшся, коли приходить Ведмедик з хлопцями? Чому, чому, зрештою, ти завжди така мила, дбайлива, що б я не робив? Ану наорі на мене!

– Навіщо?
– Просто так! Влаштуй істерику у зв'язку з тим, що я забруднив твою нову блузку!

– А ти забруднив? Та нічого страшного. Я завтра випраю. Або в хімчистку…
– Тоді заходи мені скандал, що я на роботі на 2 години затримався з новою секретаркою!

– Але ж ти працював? Я ж знаю, що в тебе ж нарада була … Це ти жартуєш так, так?
– Допустимо. Ну тоді побий мене качалкою, за те, що я сину мало часу приділяю!

– Але ж ти гроші заробляєш. І не витрачаєш їх ліворуч. А приносиш у хату. Я ж розумію, що з такою роботою…
– А! Ось! Волосся у мене на куртці! Довгий! Чорний! НЕ ТВИЙ! Що на це скажеш?

– Іди сюди. Дай обійму… Все гаразд, коханий, все гаразд. Перестань…
Ностальгія за першою дружиною знову? Це минеться.
Випий горілки, лягай спати.
На добраніч.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *