Маргарет Тетчер, яка народилась у цей день, 13 жовтня 1925 року, очолювала уряд Великої Британії з 1979-го до 1990-го і за кар’єру дістала чи не найбільшу популярність з-поміж британських політиків із часів Вінстона Черчилля.
Маргарет Тетчер із чоловіком на Даунінг-стріт після її перемоги на виборах 4 травня 1979 року в Лондоні
Однак Маргарет Тетчер була не просто політичним титаном, вона була культурною іконою. Мистецтвознавець Майкл Біллінгтон зазначав, що “Тетчер, можливо, не надто опікувалася мистецтвом, але вона залишила в ньому свій виразний слід”. З її безкомпромісною політикою, твердою впевненістю, пишною зачіскою і сумочкою в руках британська лідерка була джерелом натхнення для коміків, драматургів, режисерів і авторів пісень, незалежно від того, любили вони її чи переважно ненавиділи.
Реклама
Від музики до фільмів, телебачення й навіть моди, політика й переконання Тетчер знаходили відгуки в попкультурі, особливо наприкінці 1980 років, що передували її відставці. На лихо для колишньої очільниці уряду, всі ці культурні відгуки були ліберальними, тож відносини з попкультурою не складалися.
Музична опозиція
Попмузика була політично орієнтованою за часів Тетчер через гострі соціальні суперечності 1980-х. Попри її позитивний вплив на історію, включно з просуванням фемінізму і жінок біля керма влади, Тетчер зазнала поразки від світу музики. Від Елвіса Костелло до Пола Маккартні й Морріссі — музиканти створили ліричний спротив стосовно лідерки їхньої країни.
“Я не бачу радості, а тільки смуток, я не бачу шансів на ваше світле нове завтра”, — співав гурт The Beat, закликаючи Тетчер піти у відставку в пісні Stand Down Margaret. У треку Tramp the Dirt Down Елвіс Костелло уявив день смерті Тетчер: “Коли вони, нарешті, кинуть тебе в землю, я встану на твою могилу й утопчу землю”. Колишній фронтмен The Smiths Морріссі пішов ще далі, лірично фантазуючи про гільйотину в Margaret on the Guillotine. Окремі музиканти разом з Полом Веллером і Біллі Бреггом сформували рух Red Wedge, щоб виступити проти Тетчер і за лейбористську партію на виборах 1987 року.
Багато впливових британських гуртів виникли за часів правління Тетчер, серед них The Clash, Gang of Four і The Jam, що нерідко згадували урядовицю в різних піснях. Музикант Біллі Брегг сказав The Guardian: “Коли мене просять назвати моє найбільше натхнення, я завжди відповідаю: „Маргарет Тетчер”. Хоч як намагався чинити опір їй, вона слугувала фоном для всіх пісень, які я написав упродовж того неспокійного періоду”.
Срібний екран і сценічне мистецтво
Політика вільного ринку, яку обстоювала Тетчер, перетворила й розділила Велику Британію, спричинившись до вияву творчого гніву її супротивників. Покоління британських коміків, від Бена Елтона до Олексія Сейла, шліфувало свої таланти, висміюючи Тетчер.
Лялька Маргарет Тетчер у шоу “Точна копія”
Для сатиричних ляльковиків популярного серіалу 1980-х “Точна копія” Тетчер була хуліганкою, що курить сигари, м’ясаркою із закривавленим тесаком, владною лідеркою на чолі слухняного кабінету міністрів. Наприклад, в одному зі скетчів Тетчер і її міністри зібралися на обід. Тетчер замовила стейк. “А як щодо овочів?” — запитала офіціантка. “Вони будуть те саме, що і я”, — відповіла Тетчер. До сатиричної гри також долучилися й у США в програмі Saturday Night Live, зробивши “залізну леді” героїнею кількох сценок. В одній з них член “Монті Пайтон” Майкл Пейлін зіграв прем’єр-міністерку невдовзі після обрання на посаду й висміяв її “шолом з волосся”.
Перетворення Тетчер на театрального й екранного персонажа почалося невдовзі після того, як вона обійняла посаду. Одним з перших був спектакль Anyone for Denis?, що оповідає про вечір 1981 року, який вона із чоловіком Денісом провела у Вест-Енді. У мюзиклі “Біллі Елліот”, що здобув премії Лоренса Олів’є і “Тоні”, шахтарі співають Merry Christmas Maggie Thatcher — пісню авторства Елтона Джона зі словами: “Ми всі святкуємо сьогодні, бо ще одним днем ближче до твоєї смерті”.
Кадр з фільму “Маргарет Тетчер: довгий шлях до Фінчлі”, 2008
Нині прихильники театру Вест-Енду можуть подивитися п’єсу “Аудієнція” про зустрічі королеви Єлизавети II з 12 прем’єр-міністрами, які помінялися за час її тривалого правління. Ця п’єса — м’яка ліберальна драма, у якій монархиня дорікає Тетчер за її протидію санкціям проти апартеїду в Південній Африці.
Як персонаж на екрані Тетчер з’явилася в жартівливому епізоді наприкінці фільму про Джеймса Бонда 1981 року “Тільки для твоїх очей”. А стрічка “Моя прекрасна пральня” Стівена Фрірза — один з фільмів 1980-х, у яких Велика Британія часів Тетчер поставала як країна бідності й расизму.
Також у попкультурі є драма про дочку бакалійника, яка стала першою жінкою-прем’єр-міністром Великої Британії. У телефільмі 2008 року “Маргарет Тетчер: довгий шлях до Фінчлі” залізна леді зображена як молода політикиня, що бореться за місце в парламенті. Наступного року вийшов телевізійний фільм “Маргарет” про закінчення кар’єри Тетчер унаслідок державного перевороту в 1990 році.
Мерілл Стріп у ролі Маргарет Тетчер у фільмі “Залізна леді”, 2011
Найвідоміше художнє перевтілення в Тетчер на екрані належить Меріл Стріп, яка з’явилася в ролі політикині у фільмі 2011 року “Залізна леді”. За глибоку гру, якою намагалася зобразити свою героїню передусім як людину, актриса отримала премію “Оскар”.
Майже через десятиліття в ролі Тетчер з’являється ще одна популярна американська актриса — Джилліан Андерсон. Вона зіграла Тетчер у культовому британському історичному шоу Netflix “Корона”.
Джилліан Андерсон у ролі Маргарет Тетчер у серіалі “Корона”Літературний персонаж
Тетчер з’явилася на сторінках кількох романів, що описують події 1980 років. У своїх працях про неї часто згадував Фредерік Форсайт. Вона була незримо присутньою в романі Алана Ґоллінґгерста “Лінія краси” 2004 року, який здобув Букерівську премію і події якого відбуваються в розпал урядування Тетчер. Сотні політичних коміксів не оминули її увагою. І, звісно ж, неймовірну кількість книг про її політичну діяльність, зокрема й авторства Тетчер, не вмістити на кількох полицях з науково-популярними книгами.
Маргарет Тетчер на конференції консервативної партії в Брайтоні. Того ж дня ІРА намагалася вбити її за допомогою бомби, 1984
Маргарет Тетчер протрималася на своєму посту довше, ніж будь-хто очікував. Але її справжня перемога полягала в тому, що вона назавжди змінила культуру: за останні 40 років залізна леді стала героїнею десятків різних культурних творів, що не так уже й погано для жінки, відносини якої з мистецтвом були досить складними.
