Щороку в липні Франція стає ареною найпрестижнішої велогонки – Tour de France. Вона виникла як маркетинговий проєкт спортивної газети L’Auto, але швидко перетворилася на один із культурних символів країни нарівні з Ейфелевою вежею, шампанським і Лувром. Розповідаємо, що потрібно знати про наймальовничіший велотур у світі.
Для французів Тур де Франс – це не просто найпрестижніша багатоденна велогонка світу. Це одна з головних культурних традицій країни, що вже понад 120 років поєднує любов до спорту, історії, ландшафтів і мистецтва жити.
Щоліта маршрут Туру проходить через десятки регіонів Франції – від Альп і Піренеїв до Провансу, Бургундії та узбережжя Атлантики. Мільйони глядачів стежать за гонкою не лише заради спортивної боротьби, а й заради можливості побачити країну з висоти пташиного польоту. Недарма Тур де Франс часто називають наймальовничішою телевізійною подорожжю Францією.
Для місцевих жителів гонка давно стала літнім ритуалом. Родини займають місця вздовж маршруту за кілька годин до проїзду пелотону, влаштовують пікніки, прикрашають будинки прапорами й вітають спортсменів, навіть якщо вони промайнуть повз лише на кілька секунд. Для багатьох французів це традиція, що передається від покоління до покоління. А ще – привід самим сісти на велосипед: велоспорт в країні надзвичайно популярний.
Тур також став одним із найпотужніших інструментів культурної та туристичної промоції Франції. Щороку трансляції дивляться сотні мільйонів людей у світі, а кадри старовинних міст, замків, виноградників і лавандових полів стали такою ж невіддільною частиною гонки, як жовта майка лідера чи фініш на Єлисейських Полях. Саме тому Тур де Франс вважають не лише спортивною подією, а й одним із найвідоміших символів французького способу життя (art de vivre), у якому цінують не лише прибуття до пункту призначення, а й красу маршруту і задоволення від подорожі.
Історія Тур де Франс
На початку XX століття Франція переживала велосипедний бум. Велосипед був найпопулярнішим транспортом і видом спорту, а спортивні видання жорстко конкурували між собою.
У 1903 році редактор спортивної газети L’Auto Анрі Дегранж разом із журналістом Жео Лефевром придумали грандіозну велосипедну гонку навколо Франції. Ідея була простою: створити найважче спортивне змагання у світі, про яке говоритиме вся країна, – і тим самим підняти тиражі. План спрацював блискуче — наклад газети різко зріс, а Тур став щорічною традицією.
Перший Tour de France – майже надлюдське випробування
Перша гонка стартувала 1 липня 1903 року. На старт вийшли 60 велосипедистів, але до фінішу дісталися лише 21 із них.
У першому Турі було лише шість етапів (для порівняння – зараз їх 21), але їхня довжина сягала 471 км, тож гонщики крутили педалі вдень і вночі. До того ж їм часто доводилося пересуватися ґрунтовими дорогами та самостійно ремонтувати свої велосипеди (стороння допомога заборонялася). Коли 1913 року в лідера Ежена Крістофа зламалася вилка велосипеда, він пішки пройшов 14 км до найближчого села і сам відремонтував її у місцевій кузні під наглядом суддів (його покарали штрафними хвилинами за те, що хлопчик-коваль допомагав качати ковальські міхи).
Маршрут приблизно повторював контури Франції, утворюючи величезну петлю навколо країни.
Перші розіграші гонки нагадували трилери, а не спортивні змагання. Вболівальники влаштовували засідки на суперників своїх фаворитів, розсипали на дорогу цвяхи, а самі гонщики потай сідали на потяги або підкуповували водіїв авто.
Сьогодні маршрут щороку інший, але традиція об’їжджати майже всю Францію збереглася. Часто старт або окремі етапи проходять і в інших країнах Європи.
Як Tour de France став найважчою гонкою
Організатори постійно ускладнювали маршрут. У 1910 році до нього вперше додали Піренеї. Багато хто вважав це божевіллям. За легендою, під час піренейського етапу гонщик Октав Лапіз кричав організаторам: “Ви вбивці! Так, вбивці!”
Вже наступного року до маршруту додали Альпи, які сьогодні є символом Тур де Франс.
Звідки взялася жовта майка?
У 1919 році лідер загального заліку вперше отримав жовту майку (Maillot Jaune). За найпоширенішою версією, жовтий колір обрали не випадково: саме на жовтому папері друкувалася газета L’Auto, яка створила гонку. А ще за жовтим кольором глядачам було легше одразу впізнати лідера в пилюці.
Згодом з’явилися й інші знамениті майки: зелена – майка найкращого спринтера, біла – майка найкращого молодого гонщика, а біла в червоний горошок – майка “гірського короля” (найкращого гірського гонщика).
Тур не проводився під час Першої та Другої світових воєн. Після Другої світової війни гонка стала символом відродження Франції.
Tour de France сьогодні
Сучасний Тур де Франс триває три тижні й складається з 21 етапу: рівнинні етапи для спринтерів; пагорбисті; високогірні; індивідуальні гонки з роздільним стартом.
Загальна дистанція становить 3 300–3 600 км.
Чому французи так люблять Tour de France?
Для Франції Тур де Франс – це не просто спорт. Це щорічна подорож країною. Телетрансляції показують старовинні замки, виноградники, лавандові поля Провансу, Альпи, Піренеї, узбережжя Атлантики й Середземного моря. Для багатьох глядачів це водночас спортивне змагання і тритижневий документальний фільм про Францію.
Саме тому Тур де Франс вважають однією з найвідоміших спортивних подій світу поряд з Олімпійськими іграми та чемпіонатом світу з футболу.