Ми підібрали найбільш захопливі весняні експозиції, які можна буде відвідати у Києві та Львові: від унікальної експозиції графічних робіт Тараса Шевченка до проєкту про мисткинь кола бойчукізму.
"Весна. Жіночі імена бойчукізму"
Український Дім, з 5 березня
Одна з провідних виставок весни — проєкт, присвячений художницям напряму бойчукізму. Експозиція демонструє імена Оксани Павленко, Антоніни Іванової, Віри Бури-Мацапури, Софії Налепинської-Бойчук, Марії Холодної, Ярослави Музики та інших бойчукісток — видатних мисткинь свого часу. Бойчукізм постає як різноголосий мистецький простір, у котрому жіночий внесок відігравав ключову роль для формування нового візуального коду, зазначають куратори проєкту.
Особлива значущість бойчукісток полягає також у збереженні спадщини. Після масових розправ над митцями школи під час радянського терору, бойчукізм було проголошено антинародним, а його роботи — приреченими на вилучення. Архівні матеріали знищували, розписи замальовували, імена стирали з публічного простору. У цьому середовищі страху й тотального контролю, саме жінки стали мовчазними охоронницями пам’яті: Оксана Павленко, Ярослава Музика та Антоніна Іванова пережили ті часи та зберегли у великій секретності залишки мистецької спадщини бойчукістів — ескізи, твори, спогади, саму ідею школи.
Реклама.
Групова експозиція “Радість”
PinchukArtCentre, наприкінці березня
Наприкінці березня PinchukArtCentre покаже дві свіжі виставки — великий колективний проєкт “Радість”, у якому українські та іноземні творці досліджують одну з найважливіших емоцій, що додає нам сил у складні часи, та експозицію Дослідницької платформи, у центрі уваги якої — роботи українських художників 2000–2010-х років, що працювали з темою тілесності (тіла як інструменту самовизначення та опору).
Виставка “Радість” також буде представлена у рамках паралельної програми Венеційської бієнале у травні поточного року.
"Диспаратес. Виставка Франсиско Гойя"
Музей Ханенків, квітень-червень
У цьому році світ відзначатиме 280 років з дня народження видатного іспанського митця Франсиско Гойї. З нагоди цієї дати в Музеї Ханенків розпочнеться масштабна виставка, котра вперше в Україні продемонструє гравюри художника, а також твори сучасних митців, що вступають у діалог із Гойєю.
Експозиція української ілюстрації
Мистецький Арсенал, кінець березня – травень
Виставка присвячена вивченню мотивів української ілюстрації першої третини ХХ століття та їхнього взаємозв’язку з нинішньою ілюстрацією та мистецтвом. Як один із найдоступніших і найбільш демократичних засобів вираження, ілюстрація давала можливість висвітлювати важливі теми та розповідати про історію, спадок і майбутнє. Саме перша третина ХХ століття стала точкою відліку в цій царині — епохою, котра значною мірою сформувала вигляд сучасної української ілюстрації.
“ВІН: Тарас Шевченко. Художник”
Львів, Zenyk Art Gallery, до 20 червня
“Він: Тарас Шевченко: художник” — унікальна виставка, яка дозволяє глибше ознайомитися з Шевченком-митцем. У просторах львівської галереї Zenyk Art Gallery представлено 58 живописних і графічних робіт різних періодів. Виставковий проєкт показує Шевченка не тільки як класика літератури, а як завершеного художника європейського рівня — новатора, чия візуальна мова співзвучна із сучасними мистецькими тенденціями.
Виставка Павла Макова
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, квітень
Національний музей у Львові навесні організує велику виставку живописця та графіка Павла Макова. Вона стане свого роду продовженням проєкту, який взимку був показаний у київській галереї The Naked Room; зокрема, тут будуть представлені роботи із серії “Абракадабра”. У цьому проєкті художник фіксує стан після закінчення великого циклу, над яким трудився протягом останніх 11 років, і бажання “договорити”, коли основне вже ніби промовлено.
“Дивлячись у розриви IV”
Львів, Jam Factory Art Center, до 17 травня
У новому львівському Jam Factory Art Center цієї весни буде тривати виставка про відчуття самотності у час війни під кураторством митця Нікіти Кадана. “Дивлячись у розриви” — виставковий цикл, що пропонує погляд на історію та сьогодення українського мистецтва як на місце розривів, втрат і відсутностей.
“Історія українського мистецтва — це розірвана історія і водночас історія розривів. Перервані розповіді, знищені роботи, репресовані автор(к)и, гучна тиша, переписування минувшини згідно з щоразу новою панівною ідеологією, трагедії конформізму та віртуозність самовиправдання, ламання себе через коліно, перевзування в повітрі, зміна імені на півдорозі, розщеплення особистості. Або мученицьке самоспалення з подальшим перетворенням попелу на бронзу. А бронза, як відомо, завжди краде у попелу його сенс. Чи можливо блукати ландшафтом катастрофи? Чи існують фланери на кривавих землях? Відповідь цієї виставки ствердна”, — зауважує Нікіта Кадан.
Серед учасників: Жанна Кадирова, Ксенія Гнилицька, Юрій Іздрик, Олег Голосій, Ярема Малащук та Роман Хімей.