Серед найцікавіших театральних подій січня — прониклива сучасна постановка “Місячні” про жінок, тілесну природу, еротизм і воєнні дії; свіжа інтерпретація балету “Жізель” і “Кавказьке крейдяне коло” в Театрі на Лівому березі.
"Ундіна"
Театр "Золоті ворота", 14 і 15 січня
Реклама.
Актор Театру Франка Павло Шпегун, добре знаний за виставами “Макбет”, “Лимерівна” та “Безталанна” Івана Уривського, здійснив постановку “Ундіни” французького прозаїка Жана Жироду — розповіді про почуття русалки та принца. Ундіна, створена для любові та істини, відчуває симпатію до лицаря Ганса, який не має можливості відповісти їй тією ж всеосяжністю. Її цнотливість і відвертість зазнають перевірки людською заздрістю, неправдою і вразливістю, як зазначають в театрі. У виставі беруть участь студенти театрального університету імені І. К. Карпенка-Карого.
"Місячні"
Молодий театр, 15 січня
Сучасний український театр все частіше підіймає нагальні суспільні питання. У Молодому театрі презентували п’єсу "Місячні" драматургині та ветеранки Аліни Сарнацької, де зібрані монологи чотирьох жінок різних років та досвіду — "про тіло, еротизм, материнство, війну". Усі оповіді зливаються в хорі звинувачень соціуму, що визначає, якою повинна бути жінка, в той час як кожна з них завойовує право бути собою.
Виставу підготувала Ніна Хижна, режисерка харківського театру “Нафта”, що відрізняється політично заангажованими та соціально відповідальними постановками.
"Маленький принц"
Театр юного глядача, 17, 18 і 21 січня
Режисер Сергій Маслобойщиков, лауреат Шевченківської премії 2021 року за виставу “Verba” за мотивами “Лісової пісні” Лесі Українки, поставив один з найбільш улюблених літературних творів ХХ століття — “Маленького принца” Антуана де Сент-Екзюпері. Часи війни та брутальності — саме той період, коли необхідно пам’ятати про симпатію, товариськість і відповідальність за кожну окрему істоту, підкреслюють у Театрі юного глядача. Оригінальний всесвіт вистави “Маленький принц” створила художниця Даниїла Колот.
"Жізель"
Київська опера, 18 січня
Київська опера відновила балет “Жізель” Адольфа Шарля Адана, прем’єра якого відбулася в театрі ще в 2000 році. За заявою команди театру, балет понад 20 років був присутній в репертуарі, мав чималий успіх як на київській сцені, так і під час гастролей в Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії, Тунісі та Румунії. Нову постановку здійснили головна балетмейстерка театру Тетяна Боровик і диригент-постановник Сергій Голубничий.
“Чому ми знову показуємо “Жізель”? Тому що це історія не про минулі часи, а про нас, — зазначає постановниця Тетяна Боровик. — Про дівчину, яка любила до останньої хвилини. Про жаль і прощення. Про те, що справжні відчуття не зникають навіть тоді, коли серце розбите”.
"Лимони"
Театр Ветеранів, 23 і 24 січня
Постановка актора, драматурга та військовослужбовця Макса Девізорова за його особистою п’єсою. “Лимони” розповідають про трьох братів, що опиняються в одному підрозділі: двоє бувалих і один — той, хто вирішив вступити у військо без дозволу і всупереч сімейним обіцянкам. Старші вважають це юнацьким ідеалізмом. Однак правда гірша… П’єса про те, як війна знищує наївність і примушує швидко ставати дорослим — іноді кардинально. Виставу представлять на сцені Театру Ветеранів, де розповідають щемливі розповіді війни, втрат і відродження, написані українськими ветеранами.
"Несе вода Галю"
Театр на Подолі, 23 січня
Співзвучний сьогоденню матеріал ставлять і в Театрі на Подолі. “Несе вода Галю” — п’єсу драматургині Оксани Гриценко, яка розповідає про фельдшерку швидкої Галю, що транспортує пораненого дроном чоловіка до херсонської лікарні. “Він волає, а вона розповідає йому, як вижила після руйнування росіянами Каховської ГЕС”, — вказано в анонсі. За цю п’єсу Оксана Гриценко отримала відзнаку за найкращий драматичний твір в Україні за оцінкою театральної премії GRA. Режисер вистави “Несе вода Галю” — Ігор Матіїв.
"Кавказьке крейдяне коло"
Театр на Лівому березі, 25 січня
Як діяти, коли світ розпадається на уламки? Де брати силу, коли все звичне щезає, а в перспективі — лише невідомість?
“Кавказьке крейдяне коло” в Театрі на Лівому березі — це зухвале, сучасне сприйняття брехтівської алегорії про жінку, яка не боїться здійснити рух назустріч долі. На сцені, наповненій живою музикою, співами і потужною акторською енергією, стикаються два світи: палке бажання до життя та тиша внутрішньої порожнечі. Що візьме гору? Відповідь, як завжди, в залі для глядачів. Виставу створено у співпраці креативних команд з України та Сакартвело за підтримки Театру Дайлес (Рига, Латвія). Режисер — Дата Тавадзе.