9 січня 1924-го року з’явився на світ Сергій Параджанов, який створив одну з найвидатніших кінострічок в історії українського кінематографа — “Тіні забутих предків”. Спеціально для vogue.ua дослідниця спадщини Параджанова Вероніка Журавльова ділиться роздумами про те, яке значення мали мода та, безпосередньо, вбрання в його роботах, і як його творчість вплинула на сучасну масову культуру — від Мадонни до Леді Гаги.
Сергій Параджанов, липень 1988 року; фотограф: Юрій Мечитов
Сергій Параджанов — самобутній кінорежисер, творець “Тіней забутих предків” і “Кольору граната”, неординарний митець, “дивовижний, проте нестерпний”. Костюми Параджанова у кінокартинах і в повсякденному житті — справжні шедеври. Він надавав особливого стилю зіркам екрану 1980-х, презентував ІвСен Лорану збірку своїх нарисів і розмальовував парасольку для Франсуази Саган. Сьогодні його унікальний стиль запозичений сучасними митцями — завдяки ініціативі режисера ТарсемаСінгха новий відеокліп Леді Гаги “911” майже повністю відзнятий “у стилі Параджанова”. Про історію виникнення “костюма Параджанова” і про те, як кінорежисер досі впливає на світовий кінематограф і моду, читайте у нашому матеріалі.
Реклама. 
Кадр із фільму "Тіні забутих предків", 1965
“Тіні забутих предків” — кінострічка, яка принесла Сергію Параджанову всесвітню популярність, вийшла на екрани у 1965 році. У цій кінокартині акторам вдалося відобразити щирі почуття та емоції персонажів. Вбрання, взуття, атрибутика, тканини, предмети побуту — також були автентичними. Відтворити вигляд гуцулів та їхній уклад життя кінорежисерові допомогла художниця з костюмів Лідія Байкова.
Автентичний гуцульський одяг, який використовувався під час знімального процесу фільму
Професіонал своєї справи Лідія Байкова здійснила величезну роботу — завдяки особистим візитам до віддалених гуцульських поселень вона зуміла відібрати унікальний набір матерій і фактур, вишивки, срібла та інших прикрас таким чином, що глядач без сумнівів повірив у реальність зображуваного на екрані.
Кадр із фільму "Тіні забутих предків", 1965
Для кінокартини “Колір граната” (початкова назва “Саят-Нова”) Сергій Параджанов пише оригінальний сценарій, в якому вже були детально описані костюми головних героїв. Це неповторне поєднання елементів, аксесуарів і моделей різних часових періодів. Для знімального процесу були придбані вірменські срібні пояси та оздоби, у сценах церковної тематики використовувалися справжні речі.
Кадр із фільму “Колір граната”, 1969
У вбранні Принцеси Анни зі сцени полювання Сергій Параджанов комбінує замшу та смушок складних відтінків від перлинно-сірого до графітового, доповнюючи образ героїні головним убором, декорованим пір’ям у тон її сукні. Багряний оксамит і чорний смушок передають внутрішній стан героїні у сцені любовного діалогу з Поетом і мають на меті зобразити поетичні рядки Саят–Нови, що є основою цієї сцени: “Ти вогонь — твоє плаття вогонь”.
Царівна Анна в палаці; світлина зі знімання фільму “Колір граната”, 1969; Грузинський державний музей театру
Життя та мода
У повсякденному житті Сергій Параджанов поводився як дизайнер, створюючи візуальний образ для людини, чия зовнішність викликала у нього зацікавленість.
На цій світлині ми бачимо Сергія Параджанова в одному зі своїх капелюхів, поруч із ним —автопортретна інсталяція в оксамитовому халаті з червоними ромбами роботи Лялі Агабабян, це фото зроблено у 1980-ті. Фотограф — Юрій Мечитов.
Подруга Параджанова Ляля Агабабян пошила для Параджанова ексклюзивний халат із чорного оксамиту, прикрашений червоними ромбами, творчий омаж його автопортретним лялькам, які надихнули мисткиню. У цьому халаті кінорежисер був присутній на прем’єрному показі фільму “Ашік–Керіб” у Києві у 1988 році.
Сергій Параджанов, липень 1988 року; фотограф: Юрій Мечитов
Параджанов та ІвСен Лоран
За життя костюми Сергія Параджанова ніколи не демонструвалися, але бажання організувати подібну виставку з’явилося у нього після іншої визначної події — виставки ІвСен Лорана у 1987 році. Параджанова та Сен Лорана познайомив Василь Катанян. Товаришування двох талантів оповите легендами — за однією з думок, кутюр’є зовсім не мав уявлення про те, хто такий Параджанов, за іншою — захоплений красою костюмів кінофільму “Колір граната”, побаченого у Парижі, сам попросив кінорежисера намалювати для нього два ескізи. Параджанов за одну ніч створив для нього цілий альбом, який зараз зберігається в Музеї ІвСен Лорана в Парижі.
Мадонна
У 1995 році, через п’ять років після смерті Сергія Параджанова, Мадонна видає свій шостий студійний альбом BedtimeStories, на однойменну пісню з цього альбому знімає музичний кліп Марк Романек, базуючись на символіці з фільмів Параджанова “Колір граната” та Андрія Тарковського “Сталкер” і “Ностальгія”.
Кадри з кліпу Мадонни Bedtimestory, 1995; реж. Марк Романек
Леді Гага
У вересні 2020 року Леді Гага презентувала свій новий кліп на музичну композицію “911”. Музичні відео ґрунтуються на відсиланнях до декількох шедеврів світового кіномистецтва: “Свята гора” Алехандро Ходоровського, “8 1/2” Федеріко Фелліні, але найбільш значущим стає “Колір граната” Сергія Параджанова. Над костюмами Гаги для цієї роботи трудилася ціла команда дизайнерів під проводом фешн-директора зірки Нікола Формічетті та стилістки Марти дель Ріо.
Кадри з кліпу LadyGaga “911”
Кінорежисером кліпу Гаги став ТарсенСінгх, це не перша його робота у стилістиці Сергія Параджанова. У 2000 році спільно з художницею з костюмів, легендарною ЕйкоІсіока, у кінострічці “Клітка” з Дженіфер Лопез вони реалізували багато образів Сергія Параджанова в новому авторському баченні.
Кадри з фільму “Клітка”, 2000, Реж. ТарсемСінгх
Сучасна мода
Костюми, створені Параджановим у кіно та в житті, і сьогодні не втрачають своєї значущості для фешн-дизайнерів. Одну з найбільш вражаючих колекцій “за мотивами Параджанова” представив Антоніо Маррас у 2016–му.