Кетрін Хепберн — актриса, яка отримала найбільшу кількість “Оскарів” у номінації “Найкраща жіноча роль”. Протягом майже пів століття вона чотири рази завойовувала цей приз — але жодного разу не була присутня на церемонії, щоб прийняти його особисто.
Акторка з рекордною кількістю “Оскарів” в історії — Кетрін Хепберн
Кетрін Хепберн не дотримувалася загальноприйнятих норм. Вона легко вступала в суперечки з журналістами, не цінувала увагу публіки та мала власне ставлення до популярності. І саме вона стала абсолютною чемпіонкою премії “Оскар”: вона виборола чотири статуетки в категорії “Найкраща актриса” — більше, ніж будь-хто інший за всю історію кіно.
Кетрін Хепберн народилася 12 травня 1907 року в американському місті Гартфорд, штат Коннектикут. Вона не була родичкою Одрі Хепберн, незважаючи на однакове прізвище. Для свого часу вона була артисткою нового зразка – мужньою, незалежною, без потреби догоджати чиїмось уявленням. У 1920-х роках вона розпочала діяльність у театрі на Бродвеї. Згодом на неї звернули увагу режисери, і вона отримала свою дебютну роль у кіно – у стрічці “Рахунок про розлучення” (1932). Вже через рік, у 26 років, вона отримала свій перший “Оскар” за кінофільм “Ранкова слава” (1933). Ще три нагороди вона виборола протягом наступних десятиліть.
Чотири нагороди “Оскар” Кетрін Хепберн демонструють її широкий акторський обсяг і можливість працювати з різними амплуа. Вона безперервно удосконалювалася, і це видно не тільки в кінокартинах, які принесли їй нагороди, а й у тих, за які вона отримувала номінації. Загалом Хепберн висували на “Оскар” 12 разів. Більше висувань серед акторок має лише Меріл Стріп — 21. Далі — чотири кінофільми, за які Кетрін Хепберн отримала “Оскар”.
“Ранкова слава”, 1933
У цьому фільмі Кетрін Хепберн грає Єву Лавлейс — честолюбну артистку, яка переїжджає до Нью-Йорка, щоб збудувати кар’єру на Бродвеї. В одній із сцен вона обіцяє собі не повторювати долю акторів, які швидко стають відомими та швидко втрачають популярність. Це рішення відгукується з професійною діяльністю самої Кетрін Хепберн.
“Вгадай, хто прийде на обід”, 1967
У цій соціальній драмі Кетрін Хепберн втілює Крістіну Дрейтон – матір, яка в США 1960-х років дізнається, що її донька бажає вийти заміж за темношкірого чоловіка. У кінофільмі підіймаються питання расизму, а також сутичок між поколіннями та відмінних уявлень про роль жінки. Разом із нею у фільмі знімався її багаторічний партнер Спенсер Трейсі. Під час кінознімання він був дуже хворий, і всі розуміли, що це його останній фільм. У сцені з його завершальним монологом Кетрін Хепберн плаче – і ці сльози не акторська майстерність, а справжня емоція. Через 17 днів після закінчення кінознімання Трейсі пішов з життя. За словами близьких до акторки, Гепберн так і не подивилася остаточну версію фільму через втрату.
“Лев узимку”, 1968
У цій стрічці Кетрін Хепберн грає королеву Елеонору Аквітанську — сильну та кмітливу жінку, яка опиняється в центрі змагання за владу між своїм чоловіком, Генріхом II Англійським, та їхніми синами. Її героїня непроста і різнобічна: вона впевнена, далекоглядна, вміє впливати на інших, але водночас у ній відчувається вразливість — у бажанні бути коханою і не втратити владу.
“На золотому озері”, 1981
У цій кінострічці Кетрін Хепберн грає Етель Теєр — немолоду жінку, яка мешкає з чоловіком Норманом (Генрі Фонда) у домі біля озера. Етель — сердечна, відкрита людина, яка намагається підтримувати рівновагу в родині, попри вік, зміни і складні відносини. Це розповідь про сім’ю, старіння та прийняття того, що життя змінюється. Роль стала однією з найпотужніших у професійній діяльності Хепберн — значною мірою завдяки її співпраці з Генрі Фондою, для котрого цей фільм також став заключним. Саме за цю роль вона отримала свій четвертий “Оскар”.
Реклама.
6 цікавих фактів про Кетрін Хепберн
Кетрін Хепберн на церемонії вручення премії “Оскар” 1974 року під час вручення нагороди продюсеру Лоуренсу Вайнбергу
1. Вона жодного разу не отримувала “Оскар” особисто. Незважаючи на свої здобутки, Кетрін Хепберн не з’являлася на церемонії “Оскар”, щоб отримати свої відзнаки. Вона казала: “Нагороди нічого не варті. Моя головна нагорода — це робота”. Єдиний раз Кетрін Хепберн з’явилася на сцені премії “Оскар” у 1974 році. Вона не отримувала відзнаку. Вона вручала її режисеру Лоуренсу Вайнбергу.
2. Вона не бажала відповідати класичним уявленням Голлівуду про жіночність. Кетрін Хепберн не хотіла відповідати нормам кіноіндустрії. Вона відкинула образ “ніжної леді”. Вона обирала амплуа сильних, розумних та незалежних героїнь. Її манера сформувала нове бачення про жіночі типажі в кіно. Після вдалого старту на початку 1930-х років популярність Кетрін Хепберн швидко пішла на спад. Її навіть внесли до переліку акторів, котрі не приносять студіям прибутку. Але вона не здалася. Вона викупила права на фільм “Філадельфійська історія” (1940) і використала його, щоб повернутися в індустрію. Це подіяло — за цю роль вона отримала висування на “Оскар”. У 1940–1950-х роках Кетрін Хепберн остаточно утвердилася як одна з найсильніших артисток Голлівуду. Вона продовжувала працювати в кіно до 1990-х років.
3. Вона стала зразком андрогінного стилю в моді. У часи, коли акторки повинні були відповідати суворим критеріям краси та мати досить розкішний вигляд, Кетрін Хепберн обрала інший підхід. Вона часто носила штани — у 1930–1940-х роках це було незвичайне явище. Згодом її стриманий стиль став фірмовою ознакою актриси та вплинув на наступні покоління жінок.
Кетрін Хепберн із короткою стрижкою та в чоловічому одязі у кінофільмі “Сильвія Скарлетт”, 1935
4. Вона понад 20 років була у стосунках із колегою-актором. Її стосунки зі Спенсером Трейсі — одні з найбільш знаменитих в історії кіно. Вони познайомилися на кінозніманнях фільму “Жінка року” у 1942 році та були разом до його смерті у 1967 році. Їхні відносини не були офіційними, тому що Трейсі був одружений і не розлучався з дружиною з релігійних міркувань. Кетрін Хепберн змирилася з цим і залишалася поруч із ним до кінця. Вона називала його коханням усього життя. Після його смерті вона на деякий час зробила паузу та не знімалася в кіно.
Спенсер Трейсі та Кетрін Хепберн на знімальному майданчику стрічки “Жінка року”, 1942
5. Вона була спортсменкою. Окрім акторської майстерності, Кетрін Хепберн активно займалася спортом. Вона любила теніс, плавання, гольф, бейсбол і крикет. З ранніх років вона вела активний спосіб життя — займалася веслуванням і каталася на ковзанах. Цю фізичну активність вона зберігала до похилого віку.
6. Її голос був унікальним. Кетрін Хепберн виділялася не тільки акторською майстерністю, а й стилем розмови. Вона мала чітку дикцію. Вона мала виразний новоанглійський акцент, який став її відмітною рисою. Він підкреслював її образ сильної та впевненої жінки як у житті, так і на екрані.
За матеріалами vogue.de