В українському кінопрокаті демонструється стрічка “Пілліон”. Це БДСМ-ромком, де шведський актор Александр Скашгорд виконує одну з найбільш сміливих ролей у власній кар’єрі. З цієї причини кінокритик Соня Вселюбська досліджує творчий шлях актора — від тіні батька й служби у військово-морському флоті до ексцентричних ролей у жанровому кіно від молодих кінематографістів.
У період оскарівських змагань Variety опублікував цікавий випуск “Actors on Actors”, об’єднавши батька і сина — Александра і Стеллана Скашгордів. Александр жартівливо натякав на подібність батька до його героя — отруйного патріарха з “Сентиментальної цінності”. Стеллан, у свою чергу, захоплюючись щирим виконанням сина у фільмі “Пілліон”, більше хотів схилити його до роздумів про те, як особистий досвід вплинув на акторську діяльність.
Збентеження сина було невипадковим. Найстарший у шведській сім’ї Скашгордів, де було восьмеро дітей, Александр сьогодні залишається найпопулярнішим — незважаючи на конкуренцію молодших братів-акторів Білла, Густафа і Вальтера і всупереч тому, що його професійне зростання було нерівним і неоднозначним.
Проте, у тринадцять років, коли молодому акторові стало тісно у вітчизняній кіноіндустрії, а зростаюча впізнаваність на вулицях викликала незручності, він різко покинув розпочату кар’єру. Але до показових жестів він звертався ще не раз. У дев’ятнадцять Александр несподівано вступив до шведського військово-морського флоту — щоб ще більше відійти від родинної атмосфери мистецтва і просто “відправитися в невідомість”. Півтора року він служив в елітному контртерористичному підрозділі, охороняючи води Стокгольмського архіпелагу.
Зіткнувшись із типовими питаннями початку двадцяти років щодо майбутніх кроків, Александр все ж таки вирішив спробувати пробитися в акторську професію — щоб згодом не шкодувати.
Відновлюючи зв’язки з індустрією вдома, актор все більше звертав увагу на Голлівуд. У 2001 році він знявся в сатиричній американській комедії “Zoolander” Бена Стіллера, зігравши незначну роль моделі. Хоча цей проєкт він згадує в інтерв’ю з іронією, легкою перепусткою до успіху він не став. Спочатку його кидало від безробіття до телевізійних ролей.
Втім, як не дивно, армійський досвід став корисним: першим справжнім проривом вважається роль у серіалі “Generation Kill” про батальйон під час операції в Іраку, який став хітом HBO. Беручись за різноманітну роботу, іноді Александр робив точний вибір — наприклад, з’явившись у кліпі Леді Гаги “Paparazzi”.
Зріст 194 сантиметри, виразні риси обличчя і погляд з дещо загрозливою впевненістю з часом дали йому міцний фундамент для маскулінних і часто складних персонажів. Сьогодні понад шістдесят фільмів і з десяток серіалів у його доробку демонструють широку жанрову палітру. Александр встиг побувати Тарзаном, мізантропічним андроїдом у науково-фантастичному серіалі “Murderbot”, деспотичним чоловіком у “Великій маленькій брехні”, зухвалим мільярдером у “Спадкоємцях”, повернутися до образу солдата у “The Aftermath” — і навіть не відмовитися від сиквелу “Zoolander”.
Виконуючи різноманітні ролі, актор продемонстрував широкий драматичний діапазон і фізичну витривалість, необхідну для важких робіт. Втім, властиве йому почуття гумору і схильність до ексцентричності повною мірою розкрилися лише в останніх проєктах.
Сьогодні Александр Скашгорд постає в особливо цікавому ракурсі — його останні проєкти і він сам стають дедалі більш зухвалими та відвертими. Ключовим моментом у кар’єрі, ймовірно, можна вважати “Варяг” Роберта Еґґерса — історичну сагу з елементами чорної комедії про Амлета, якого зіграв Александр. Нордичними легендами про воїнів актор захоплювався ще з дитинства, тому літри крові та видовищне насильство на знімальному майданчику він виконував із запалом.
Привабливість цього шаленого амплуа не змусила довго чекати на продовження. Незабаром вийшов сюрреалістичний трилер “Вічний басейн” Брендона Кроненберга — сина легендарного Девіда Кроненберга, який у своїй боді-горорній уяві не дуже віддалився від батька. Фільм розповідає про дивний поворот відпочинку двох пар на курорті у Східній Європі — там Александру довелося кілька разів померти в кадрі.
Вибираючи нетрадиційні ролі, він таким чином підтримує режисерів-початківців з багатою уявою, чиї роботи в результаті отримують визнання і в індустрії, і серед молодих кіноманів. Еґґерс відтоді став одним із найбільш затребуваних режисерів Голлівуду, Кроненберг привернув увагу критиків своєю винахідливістю, а нещодавній мок’юментарі з Чарлі XCX “The Moment” наробив чимало шуму на фестивалях і в прокаті. Тому участь Александра у “Пілліоні”, сміливому дебюті британського режисера Гаррі Лайтона, цілком вписується в цю тенденцію.
У центрі “Пілліону” — сором’язливий гей Коллін, який одного різдвяного вечора знаходить своє диво у випадковій зустрічі з суперсексуальним байкером Реєм. Між ними виникають пристрасні й водночас дуже специфічні відносини — у рамках БДСМ-практик. Коллін беззастережно стає в сабмісивну позицію, підкоряючись чоловікові, про якого й не міг мріяти, і приймаючи його суворість та закритість.
“Пілліон”, вперше показаний у Каннах, отримав позитивні відгуки, а на батьківщині, у Британії, його прийняли з особливою гордістю. Це сексуальне і водночас дуже ніжне кіно, де мотоцикли, шкіра і шипи постають крізь призму класичного ромкому — і це поєднання виявилося напрочуд виразним для самого Александра. Настільки, що він не тільки зіграв домінанта, а й взяв на себе обов’язки виконавчого продюсера.
У рамках пресконференції для тих, хто голосує за Golden Globe, перші враження від прочитання сценарію він описує як незабутні, а сам матеріал називає “абсолютно унікальним серед усього, що читав раніше”. На зауваження про невеликий бюджет і ризики дебютного фільму Александр відповідає: “Мені справді було все одно — я був настільки вражений, що жодної секунди не сумнівався у своєму рішенні”. Зокрема, його привернула репрезентація БДСМ-відносин, які в кіно досі залишаються недостатньо представленими і обтяженими стереотипами. У “Пілліоні” вони отримують рідкісне екранне втілення і демонструють, що “БДСМ може бути не тільки хтивим та інтенсивним, а й дуже ніжним і турботливим”, — додає Александр.
У самому фільмі ця суміш інтенсивності та ніжності розкривається повною мірою. Сексуальні ігри стають для героїв і простором розвитку почуттів, і випробуванням меж — головним рушієм як їхніх відносин, так і самого фільму. Хімія між головними акторами, яку камера фіксує в найінтимніших моментах, не може не зачепити своєю природною розкутістю. Спілкуючись із пресою, Александр не уникає розмов про складні сцени і зауважує, що до фінального монтажу ввійшли далеко не найрадикальніші епізоди.
Реклама.
"Пілліон" спровокував корисні дискусії – його хвалили за просвітницький підхід до БДСМ-культури, і водночас критично розбирали за окремі неточності у відображенні її правил. Втім, ці суперечки частково затьмарила сама промокампанія фільму — передусім поява актора на червоних доріжках, кожна з яких легко ставала вірусною.
Ретельніше придивлятися до появ Александра почали ще з часів прес-туру “Вічного басейну”, коли він з’явився на повідку у Мії Ґот. Вихід “Пілліона” дозволив його стилю остаточно зірватися з ланцюга. Епатажні образи, що продовжують діалог із його екранними персонажами, створює стиліст Гаррі Ламберт, відомий також роботою з Гаррі Стайлзом. Останнім часом Александр вже встиг з’явитися в шкіряних ботфортах Saint Laurent, відмовлятися від штанів на користь мінішортів або й просто залишатися в підтяжках, носити обтислі футболки з написами на кшталт “hot buffet” — чи ту, із зображенням чоловіка, яку знайшов у лондонському секонд-генді. Аналізуючи його стиль, Vogue Ukraine писав: “Александр не має на меті бути “сексуальним”. Він працює з бажанням як з інструментом, він працює на реакцію. Саме тому його образи активно обговорюють. Він навмисно й ефективно зводить з нас розуму”.
Втім, за всією цією публічною відкритістю та грою на публіку з бісексуальністю Александр залишається людиною, розірваною між роботою і домом, де росте його трирічна донька. Наразі відомо лише про два проєкти в розробці — серед них історична драма “The Wolf Will Tear Your Immaculate Hands”. Бути епатажною зіркою Александру Скашгорду вдається з очевидною легкістю. Інше питання — чи знайдеться в цьому новому розділі місце для серйозних драматичних ролей.