В очікуванні вручення “Оскарів”, яке відбудеться 16 березня, ми відібрали десятку найвидатніших фільмів, які отримали головну відзнаку за останні двадцять п’ять років, і витримали випробування часом.
У 1980–90-х роках перемога в номінації “Найкраща кінострічка” на “Оскарі” зазвичай діставалася фільмам із широким розмахом: “Відважне серце”, “Список Шиндлера” або “Англійський пацієнт”.
Реклама.
Однак у XXI столітті уявлення про те, що таке “оскарівський” фільм, поступово трансформувалося. Так, переконливі драми та великобюджетні блокбастери все ще завойовують нагороди, але все частіше Академія відзначає невеликі незалежні картини та світове кіно.
"Гладіатор" (2000)
У кількох перевагах другого “Гладіатора” були посилання на перший фільм франшизи — і саме вони нагадують, наскільки геніальною є оригінальна стрічка Рідлі Скотта, що змушує відчувати озноб. Там не було ні акул, ні комп’ютерних шимпанзе — лише непохитний Рассел Кроу, який шалено б’ється на арені, і лихий Хоакін Фенікс, який радісно сміється з трибун.
Як лауреат у номінації “Найкраща кінострічка”, за масштабом і амбіціями це досить звичайний вибір — у стилі таких попередників, як “Титанік”. Але в той же час це надзвичайно заворожливе кіно, сповнене запалу і емоцій.
"Володар перснів. Повернення короля" (2003)
Перша частина трилогії “Володар кілець” отримала чотири “Оскари”, друга — ще два. А третя частина — вражаючий і емоційно виснажливий фінал серії — забрала всі 11 статуеток.
І, безумовно, абсолютно заслужено. Цей фентезійний епос поєднує масштабні битви з глибокими психологічними образами героїв, відчай із переможними злетами, а вражаючі спецефекти — з вмілою режисурою. Це також, ймовірно, останній тригодинний фільм, який дійсно виправдовує кожну мить свого хронометражу. Без сумніву — один із найдостойніших переможців “Оскара” усіх часів.
"Старим тут не місце" (2007)
Вестерн для тих, хто не любить вестерни. Атмосферний кримінальний трилер братів Коенів — справжній пік кіномистецтва.
Надзвичайно прекрасна операторська робота легендарного Роджера Дікінса, стримана гра Томмі Лі Джонса і Джоша Броліна, геніально божевільний Хав’єр Бардем, ідеальний ритм, зростаюча напруга і вражаюча помірність — не дивно, що фільм здобув чотири “Оскари” і одразу увійшов до списку найкращих стрічок XXI століття.
"Мільйонер із нетрів" (2008)
Перший лауреат “Оскара” з повністю небілим акторським складом у головних ролях (на чолі з чуттєвим і проникливим Девом Пателем). Стрічка Денні Бойла — динамічна, майже галюциногенна історія, одночасно жорстка і надихаюча — стала справжнім проривом на церемонії “Оскар”, завоювавши вісім статуеток.
З одного боку, це класична “оскарівська” історія — майже диккенсівська казка про шлях від бідності до багатства. З іншого — її енергія, бунтівний дух і глобальний погляд на світ дали уявлення про майбутнє цієї категорії.
“12 років рабства” (2013)
Масштабна історична драма Стіва Макквіна — перший (і досі єдиний) фільм, знятий темношкірим режисером, що здобув “Оскар” за найкращий фільм.
Це переконлива розповідь про героя: вільного скрипаля Соломона Нортапа (дивовижна гра Чиветеля Еджіофора), якого в 1840-х роках викрадають і продають у рабство на Півдні США. За масштабом вона нагадує класичних лауреатів “Оскара”, але водночас відрізняється своєю безкомпромісністю і емоційною силою. Фільм отримав три нагороди — за сценарій Джона Рідлі і за роль другого плану Лупіти Ніонго — хоча, по суті, заслуговував на набагато більше.
"Бердмен" (2014)
Коли похмура, сюрреалістична комедія Алехандро Гонсалеса Іньярріту перемогла в категорії “Найкраща кінострічка”, обігнавши більш “традиційних” конкурентів — “Гра в імітацію” або “Американський снайпер”, стало очевидно: правила гри змінюються.
Академія завжди була прихильною до фільмів про акторів, особливо якщо дія відбувається на сцені. Але ця нещадна сатира з блискучим акторським ансамблем — Майкл Кітон, Наомі Воттс, Емма Стоун, Едвард Нортон, Андреа Райзборо — виявилася ще й надзвичайно дотепною, гострою та винахідливою. Чотири “Оскари” були повністю заслуженими — хоча б за той фінал, від якого захоплює дух.
"Місячне сяйво" (2016)
На жаль, драму Баррі Дженкінса сьогодні часто згадують насамперед через казус на церемонії, коли переможцем помилково оголосили “Ла Ла Ленд”. Але насправді це один із найкращих фільмів останніх десятиліть.
Зворушлива оповідь про дорослішання темношкірого хлопця-гея в Маямі — знята надзвичайно гарно, майстерно написана і чудово зіграна. Фільм також став найменш бюджетним лауреатом “Оскара” за найкращий фільм в історії: його кошторис становив лише 1,5 мільйона доларів. Перемога стрічки ознаменувала нову епоху для незалежного кіно на “Оскарі”.
"Паразити" (2019)
Соціальний трилер Пон Джун Хо — рідкісний випадок, коли дійсно популярне і захоплююче кіно одночасно змушує серйозно замислитися.
Видатні акторські роботи, напружений сюжет і безжальна критика нерівності і пізнього капіталізму принесли фільму чотири “Оскари”. Серед них — історичну відзнаку за найкращий фільм: вперше її отримала стрічка не англійською мовою. Цей успіх відкрив двері для нової хвилі міжнародного кіно в оскарівській гонитві.
“Земля кочівників” (2020)
Це тонке дослідження самотності, втрати та економічної нестабільності в американській провінції. У центрі історії — героїня Френсіс Макдорманд, яка принесла акторці третій “Оскар”.
Фільм вийшов у розпал пандемії і переміг на незвичній, соціально дистанційованій церемонії. Проте він заслуговує на увагу: безмежні пейзажі тут виглядають майже поетично, режисура Хлої Чжао вражає впевненістю, а оповідь — витонченістю і тактовністю.
"Все завжди і водночас" (2022)
Абсолютно дивовижна історія, яка поєднує мультивсесвіт, кунг-фу, наукову фантастику і сімейну драму. Ще кілька років тому важко було уявити, що подібний фільм отримає “Оскар” за найкращий фільм.
Це відважний, вибуховий експеримент, який не обмежує себе ні в чому. Стрічка отримала ще шість нагород — зокрема за режисуру, жіночу роль (Мішель Йо), ролі другого плану (Ке Хюї Куан і Джеймі Лі Кертіс), оригінальний сценарій та монтаж. І водночас назавжди змінила уявлення про те, яким може бути “оскарівське” кіно.