Міжнародну Букерівську премію перейменують на Bukhman International Booker Prize: хто фінансує і чому це скандал
З 2027 року Міжнародна Букерівська премія носитиме назву Bukhman International Booker Prize («Міжнародна Бухманівська премія»). Новим спонсором премії на десять років став фонд Bukhman Philanthropies, заснований мільярдером Дмітрієм Бухманом, уродженцем Вологди, та його дружиною Дарією. Разом із перейменуванням оголосили журі 2027 року та подвоїли головний приз — до 116 тисяч євро. На тлі цього фонд намагається дистанціюватися від росії, але зв’язок з країною-агресоркою вже спричинив дискусії.
Історія премії: від рабства до мільярдів
Міжнародна Букерівська премія має багату історію, пов’язану зі зміною спонсорів та, відповідно, назв. Кожен новий партнер залишав свій слід, а іноді й спричиняв скандали.
1968–2002: Booker McConnell та спадок рабства
Заснована у 1968 році, премія спочатку фінансувалася компанією Booker McConnell. Історія цієї компанії сягає часів работоргівлі на Карибах, що стало предметом критики та публічних дискусій. У 2024 році, у відповідь на заклики переглянути назву, фонд уточнив опис діяльності братів Букерів, замінивши слово “managed” (керували) на “enslaved” (поневолювали).
2002–2019: Man Group та розширення географії
У 2002 році спонсором стала інвестиційна компанія Man Group, що призвело до перейменування на Man Booker Prize. За часів цього партнерства премія розширила географію, ставши відкритою для авторів будь-якої національності, які пишуть англійською мовою. Однак, спонсорство Man Group також викликало критику через, як її називали, “нелітературний” характер компанії.
2019–2026: Crankstart та повернення до витоків
Благодійний фонд Crankstart, заснований американським венчурним інвестором Майклом Морицем та його дружиною, письменницею Гаррієт Гейман, став новим спонсором у 2019 році. Важливою відмінністю Crankstart стало те, що фонд не додав свого імені до назви премії, повернувши їй початкові найменування — Booker Prize та International Booker Prize. Crankstart також підтримує освітні та соціальні проєкти.
2027 рік: Bukhman Philanthropies та російський слід
З 2027 року Міжнародна Букерівська премія перейменовується на Bukhman International Booker Prize. Спонсором на наступні десять років став фонд Bukhman Philanthropies, заснований мільярдером Дмітрієм Бухманом та його дружиною Дарією. Фонд зобов’язався фінансувати премію, а головний приз подвоюється до 116 тисяч євро. Журі 2027 року очолить письменниця Кетрін Кітамура.
Дмітрій Бухман, уродженець Вологди, є співзасновником компанії Playrix, одного з найбільших розробників мобільних ігор. Хоча Бухман має ізраїльське та британське громадянство і офіційно дистанціюється від росії, його походження та біографія викликають питання.
Чи справді Playrix дистанціювалася від росії?
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну компанія Playrix публічно назвала себе “аполітичною”. Однак, модератори видаляли дискусії про війну з внутрішніх каналів, а керівництво уникало прямого засудження дій росії. Попри заяви про закриття офісів у росії та білорусі, походження капіталу Бухмана залишається пов’язаним з росією.
Спроби росії інтегруватися у світову культуру
Окрім Міжнародної Букерівської премії, існує також російська Букерівська премія (“Русский Букер”), яка фінансувалася різними російськими компаніями та організаціями, включно з “Відкритою Росією”. Ця премія не має прямого відношення до британського Букера, але демонструє спроби росії використовувати культурні інституції для просування своїх інтересів.
Скандал із Самантою Гарві
У 2024 році Букерівську премію отримала англійська письменниця Саманта Гарві за роман “Orbital”, який розповідає про співіснування астронавтів на Міжнародній космічній станції, включно з росіянами. Роман був розкритикований за пацифістський наратив та заклики до “замирження”, що викликало обурення користувачів соцмереж та призвело до закриття оцінювання книги на Goodreads.
Реакція українських видавців
Українські видавці вже тривалий час обговорюють проблему “російського сліду” у світових культурних інституціях. Вони наголошують на необхідності протидіяти російській пропаганді та не дозволяти росії використовувати культуру для легітимізації своєї політики. Висловлюються думки про бойкот премій, у яких присутній “російський слід”, або ж про виважений підхід до співпраці.
Українська культура, на відміну від російської, майже не має підтримки з боку приватного капіталу. Це ставить українських авторів та видавців у невигідне становище на міжнародній арені.
Чи бойкотувати премію?
Питання про бойкот Bukhman International Booker Prize залишається відкритим. Українським видавцям та читачам доведеться вирішувати, чи довіряти премії, яка тепер носить ім’я людей, пов’язаних з росією. Важливо аналізувати факти, стежити за фінансуванням та бути готовими до складних рішень, особливо якщо українські автори потраплять до списків претендентів.