Історія Bad Bunny відрізняється від типової розповіді про поп-зірку, яка “підкорює світ”. Незважаючи на всесвітній ріст слави, він наполегливо дотримується місцевого середовища — своєї рідної мови, тематики та переживань, близьких його народу.
Bad Bunny у кліпі на пісню LA MuDANZA, 2025
Беніто Антоніо Мартінес Окасіо народився та виріс у Пуерто-Рико — і без урахування цього контексту неможливо зрозуміти ані Bad Bunny, ані проблематику його музичних творів. Острів має статус “вільно асоційованої держави” з США: його жителі є американськими громадянами та підпорядковуються американським законам, але не беруть участі в президентських виборах і не мають повноцінного представництва в Конгресі. Рішення, що приймаються у Вашингтоні, безпосередньо впливають на їхнє життя, але можливості впливати на ці рішення обмежені. Ця невідповідність є частиною буденного існування пуерториканців.
Беніто зростав у звичайній сім’ї: батько працював водієм вантажівки, мати — вчителькою. В дитинстві він співав у церковному хорі, захоплювався реггетоном і поп-музикою. У 22 роки він відвідував університет, працював пакувальником у супермаркеті та ділився треками на SoundCloud. У 2016 році композиція Diles почала звучати на острові — у стримінгових сервісах і клубах, після чого надійшли перші пропозиції від продюсерів. Псевдонім Bad Bunny виник доволі прозаїчно — зі старої дитячої світлини в костюмі кролика, образу простого та легко запам’ятовуваного.
View this post on Instagram
На Різдво 2018 року вийшов X 100PRE — дебютний альбом Bad Bunny. На той момент Беніто вже був відомою персоною: хіти в латиноамериканських чартах Billboard, спільна пісня з Cardi B I Like It, яка очолила Billboard Hot 100, співпраці з Дрейком і Дженніфер Лопес, а також гастролі по США. Його злет припав на час, коли латиноамериканська музика вийшла за межі локального ринку. Після тріумфу Despacito іспанська мова перестала бути перешкодою, а Bad Bunny став першим іспаномовним артистом, якому вдалося не просто привернути, а й утримати глобальну увагу без переходу на англійську.
З того часу його популярність тільки зростала. З 2020 року кожен альбом Bad Bunny дебютував на першому місці одночасно в Billboard 200 і латиноамериканських чартах. Un Verano Sin Ti став найбільш прослуховуваним альбомом в історії Spotify та першим латиноамериканським релізом, який подолав позначку в 10 мільярдів прослуховувань. У 2020–2022 роках Bad Bunny був найбільш популярним виконавцем на платформі у світі, загалом чотири рази за п’ять років — навіть враховуючи перерву у випусках. Після двох років лідерства Тейлор Свіфт він знову повернув собі перше місце у 2025 році.
Мова в даній історії — вирішальна. Bad Bunny майже завжди співає іспанською, оскільки саме нею формуються його мислення, інтонації та манера говорити про світ. Немає потреби “переходити” на іншу мову. Його тексти звучать так, ніби слухач вже знаходиться всередині контексту: пуерториканський сленг, спангліш, абревіатури та внутрішні жарти не призначені для перекладу — і саме тому мова залишається живою та легко впізнаваною.
Bad Bunny під час виступу своєї резиденції у Пуерто-Рико, 11 липня 2025 року
Ця закономірність послідовно проявляється і в його діях поза музичною сферою. У 2025–2026 роках Bad Bunny навмисно відмовився від туру континентальними США через рейди ICE, які створювали загрозу для латиноамериканської та пуерториканської публіки. Замість цього він зосередився на Пуерто-Рико, оголосивши резиденцію з 30 концертів у Coliseo de Puerto Rico. Всі виступи були розпродані, що принесло острову значний економічний прибуток — від туризму до створення робочих місць для місцевих команд. Bad Bunny принципово працював з місцевими музикантами та продакшн-компаніями, залишаючи шоу в конкретному соціальному та географічному контексті. Замість світового туру він запросив світ відвідати його.
Цей крок став логічним фоном для його виходу на сцену Super Bowl — першого повністю іспаномовного сольного виступу в історії цієї події. Реакція була політизованою: від критики з боку Дональда Трампа до заяв урядовців і закликів депортувати артиста, який формально є громадянином США.
Але політична складова у творчості Bad Bunny почала виявлятися набагато раніше. Пуерто-Рико в його піснях — це не просто декорація, а реальна територія з історією корупції, міграції та нерівності. У LA MuDANZA він згадує криміналізацію національної символіки, у LO QUE LE PASÓ A HAWAii — побоювання щодо туристифікації та витіснення місцевого населення, у NUEVAYoL — досвід діаспори, в El Apagón — енергетичну кризу після урагану “Марія”, в Andrea — проблему гендерного насильства. Ці історії зрозумілі далеко за межами острова — скрізь, де життя пов’язане з постійним вибором між “залишитися” і “виїхати”.
Реклама.
Саме тому Debí Tirar Más Fotos — перший повністю іспаномовний альбом, що отримав “Греммі” як альбом року, — звучить переконливо для світової аудиторії. Це платівка про втрати, спогади та те, що люди все одно носять із собою, навіть опинившись далеко від рідного дому.
Bad Bunny під час масових протестів проти губернатора Рікардо Росселло у Сан-Хуані, 2019
Bad Bunny ніколи не обмежувався символічними вчинками. У 2018 році він заснував Good Bunny Foundation, яка працює з дітьми з малозабезпечених сімей у Пуерто-Рико та США, надаючи підтримку освітнім, музичним і спортивним програмам. Після урагану “Марія” артист публічно нагадав у прямому ефірі шоу Джиммі Феллона, що тисячі домівок на острові місяцями були без електропостачання, а федеральна допомога надходила дуже повільно.
У 2019 році, після скандалу з особистими чатами губернатора Рікардо Росселло, Bad Bunny перервав європейський тур і повернувся до Пуерто-Рико. Разом із Residente та iLe він створив трек Afilando los Cuchillos — чітку музичну заяву проти корупції та зловживань владою, яка швидко стала гімном масових протестів у Сан-Хуані.
Його політична позиція прозвучала й зі сцени “Греммі” у 2026 році. Отримуючи нагороду, Bad Bunny промовив “ICE out” — гасло протестів проти жорсткої міграційної політики в США. У своїй промові музикант заявив: “Ми не дикуни, не тварини і не прибульці. Ми — люди і ми — американці”, — наголошуючи, що мова йде не про абстрактну політику, а про конкретні наслідки владних рішень для життя людей. Перемогу в номінації “Найкращий альбом року” він присвятив тим, хто був змушений покинути свою країну заради кращого майбутнього.
Ліонель Мессі та Bad Bunny в рекламній кампанії adidas Origials
Окрім музики, Bad Bunny регулярно співпрацює з модними брендами. Він періодично випускає колекції з adidas, а його співпраця з Crocs стала окремим явищем: всі моделі — від першої пари 2020 року до Last Course 2022-го — були розкуплені за лічені хвилини.
Його неповторний стиль також відрізняється послідовністю. Bad Bunny вільно поєднує елементи пуерториканської культури, високої моди та вуличної моди, розмиваючи межі між маскулінним і фемінним, сценічним і повсякденним. Саме тому він став одним з найяскравіших гостей Met Gala, а у 2024 році був співголовою балу Інституту костюма.
Bad Bunny у фільмі “Спіймати на гарячому”, 2025
Bad Bunny також з’являється на великому екрані. Він грав у серіалі “Нарко: Мексика”, знімався в бойовику “Швидкісний поїзд” з Бредом Піттом, а у 2025 році отримав ролі в “Щасливчику Гілморі 2” з Адамом Сендлером і кримінальному фільмі “Спіймати на гарячому” разом з Остіном Батлером.
Bad Bunny під час свого туру Most Wanted, 2024
Найбільш точним показником впливу Bad Bunny став інтерес з боку академічного співтовариства. З 2022 року його творчість досліджується в університетах США: у Веллслі — в контексті раси, гендеру та імперської спадщини реггетону, в Університеті Лойола Мерімаунт — як приклад культурного опору і колоніального досвіду Пуерто-Рико, а після виходу Debí Tirar Más Fotos в Єльському університеті з’явився курс, присвячений естетиці і політиці його музики.
Коли на церемонії “Греммі” Гаррі Стайлз оголосив Debí Tirar Más Fotos альбомом року, Bad Bunny закрив обличчя руками і майже пів хвилини не міг піднятися з місця. Потім він вийшов на сцену і спочатку сказав тільки: “Пуерто-Рико”. У цей момент стало зрозуміло, чому його вважають одним з найважливіших артистів сучасності. У музиці, мові, публічних вчинках і кар’єрних рішеннях Bad Bunny переконливо показує: культура не існує окремо від політики і суспільства.