У нашій екосистемі наразі існує досить багато субстанцій, що здатні викликати суттєві наслідки для самопочуття. Якщо ви переглядали документальну стрічку The Plastic Detox на Netflix, то, ймовірно, відчули занепокоєння через те, що дрібні пластикові елементи, що відомі як мікропластик, можуть поводитися як ендокринні руйнівники, тобто як хімічні сполуки, що дестабілізують функціонування гормональної системи, або транспортувати подібні сполуки в організм. Дослідження продовжуються, але наявні відомості вже натякають на потенційний зв’язок із питаннями фертильності, обміном речовин та гормональним станом. Окрім цього, мікропластик може ініціювати запальні процеси та провокувати подразнення органів.
Photo: Xiangyu Liu
Реклама.
“Поки що ніхто не зафіксував причинно-наслідкового співвідношення між мікропластиком та негативними наслідками для здоров’я, втім підтверджень стає все більше, і, гадаю, саме тому ми зараз про це говоримо”, — стверджує лікарка Чаріс Чемберс, лікарка з акушерства та гінекології та головна медична директорка Clue. Мікропластик вже було виявлено в материнському молоці, плаценті, ендометрії і навіть в яєчниках. Він потрапляє в організм через ковтання, тобто через те, що ми споживаємо та п’ємо, через вдихання і через дотик до шкіри, пояснює Чемберс. Вона відзначає, що тут важко розмежувати конкретні причини, оскільки мікропластик нерідко потрапляє в організм разом з іншими субстанціями, що також дестабілізують роботу ендокринної системи.
У цій тематиці легко заплутатися, не кажучи вже про те, що мікропластику практично неможливо повністю уникнути, враховуючи те, наскільки він розповсюджений. “Він міститься в нашому ґрунті та воді, тому навіть коли ми купуємо продукти, про які виробник запевняє, що вони його не містять, він насправді не може контролювати те, що в результаті потрапить вам до рук”, — зазначає Чемберс. Однак, незначні зміни можуть мати велике значення, тому Vogue зібрав певні способи, що допоможуть обмежити вплив мікропластику.
Вживайте воду з-під крана
Можливо, настав момент переоцінити своє ставлення до бутильованої води. Через нагрівання, вплив сонячних променів, тривале зберігання на полиці або навіть звичайне стискання пляшки пластикові елементи можуть переходити у воду, а згодом і в організм людини, що її вживає. Однак якість води різниться в залежності від регіону, і хоча з точки зору бактерій та вірусів вона може бути безпечною, у ній все одно можуть бути мікропластик, “вічні хімікати”, такі як PFAS, гормони та інші небажані субстанції. Отже, для води протягом дня краще використовувати багаторазову пляшку з нержавіючої сталі, а для більшої впевненості варто також придбати домашній фільтр для води.”Усі фільтри для води певною мірою затримують токсини, але кращими є фільтри зворотного осмосу, що також видаляють мікропластик та хімікати.
Замініть контейнери для зберігання і пластикове кухонне приладдя
Частинки з пластикових контейнерів для їжі теж здатні потрапляти в їжу, впливати на обмін речовин і здоров’я, пошкоджувати мітохондрії в клітинах товстої кишки людини і навіть збільшувати ризик серцевої недостатності. Чорні пластикові лотки, в яких продають готові страви для розігрівання, є одними з найгірших варіантів. Їх часто виготовляють з переробленого електронного обладнання, а це означає, що його обробляли вогнезахисними хімічними речовинами. Коли ми їх нагріваємо, ці сполуки разом із мікропластиком можуть потрапляти в нашу їжу. Поміркуйте над тим, чим ви користуєтеся на кухні. Якщо ваші контейнери, упаковка для їжі, чашки, прилади та дошки для нарізання зроблені з пластику, спробуйте за можливості перейти на скло, нержавіючу сталь або кераміку. А якщо пластик на кухні все ж залишається, намагайтеся не нагрівати його.
Перегляньте своє ставлення до антипригарних сковорідок
Якщо ви на даний момент користуєтеся антипригарною сковорідкою, наприклад Teflon, ви контактуєте з політетрафторетиленом, або PTFE, який і створює ефект такого покриття. Сам по собі PTFE не є мікропластиком, але якщо користуватися сковорідкою з металевими приборами, мити її абразивними губками або нагрівати до високої температури, покриття може почати відколюватися та лущитися. У такому разі частинки мікропластику часто потрапляють у їжу. Замініть антипригарний посуд на варіанти з нержавіючої сталі або кераміки, які не містять токсичних речовин. Ми рекомендуємо мити такий посуд вручну, використовувати середній вогонь і олії з високою температурою димлення, щоб продовжити термін служби будь-якого антипригарного покриття.
За можливості носіть речі з натуральних волокон
Погляньте на склад одягу, який ви носите щодня, і, скоріш за все, побачите там поліестер, нейлон, спандекс, акрил або фліс. Усі ці тканини або містять пластик, або повністю з нього складаються. Під час прання вони вивільняють мікропластик у воду, який зрештою знову потрапляє в наш харчовий ланцюг. Окрім того, вони знаходяться близько до шкіри, а їхні частинки можна вдихати. Натуральні волокна, такі як бавовна, льон, вовна, шовк або коноплі, є кращим вибором. Якщо ж у вашому гардеробі все ще є синтетичні тканини, спробуйте прати їх рідше та сушити на повітрі, а не в сушильній машині, щоб зменшити осипання волокон.
Перевіряйте чайні пакетики
“Чайні пакетики часто містять пластик, тому, коли ви занурюєте їх у гарячу воду, частина цього пластику потрапляє у вашу чашку чаю”, — стверджує докторка Федеріка Аматі, головна нутриціологиня Zoe. Звертайте увагу на такі інгредієнти на упаковці, як поліпропілен, поліетилен і нейлон. Усі вони вказують на вміст пластику. Пакетики пірамідальної форми або сітчасті пакетики зазвичай є пластиковими, а чайні пакетики, запаяні без шва, складання чи скоби, часто запечатані за допомогою пластикових волокон. Хороша новина в тому, що є багато альтернатив і брендів, які виробляють пакетики чаю з кукурудзяного крохмалю, деревної целюлози або органічної бавовни. Та й завжди можна також перейти на листовий чай.
Перегляньте свої засоби особистої гігієни
Йдеться і про зволожувальний крем, і про засоби для менструації. “Варто уважно вивчати склад всіх засобів особистої гігієни, якими ви користуєтеся, — стверджує докторка Чемберс. — Спробуйте обирати продукти, що містять якомога менше пластику, бісфенолу А, або BPA, хімічної речовини, яку використовують для виробництва певних видів пластику, а також інших зайвих і непотрібних добавок”. У засобах догляду за шкірою варто уникати таких інгредієнтів, як поліетилен, або PE, поліпропілен, або PP, нейлон і акрилати.
Для менструального догляду варто звернути увагу на тампони з органічних матеріалів, таких як бавовна й бамбук, адже приблизно 90% засобів для менструації містять пластик. Водночас Чемберс радить час від часу замінювати їх на менструальну чашу без BPA, або на прокладки, оскільки вони носяться зовні, а не використовуються всередині, як тампони, щоб зменшити вплив. Також варто перейти на тверде мило, твердий шампунь або твердий кондиціонер і за можливості обирати продукти у скляній, металевій, керамічній або паперовій упаковці.
Скоротіть споживання ультраоброблених продуктів
Ультраоброблені продукти містять значно більше мікропластику, ніж цільні продукти, тому що під час виробництва та пакування вони постійно контактують із пластиком. Йдеться, зокрема, про чипси, солодкі сніданки, готові соуси, ковбаси, сосиски, магазинне печиво, батончики, локшину швидкого приготування, заморожені напівфабрикати, газовані напої та багато інших продуктів у багатошаровій упаковці. Такі продукти створюють шляхом поєднання великої кількості сполук і хімічних речовин, які виготовляють і зберігають у контакті з пластиком. Потім цю масу обробляють за допомогою різних промислових технологій, що також передбачають контакт із пластиковим обладнанням, конвеєрними стрічками та упаковкою. Після цього продукти, як правило, фасують у пластик, де вони продовжують контактувати з мікропластиком і хімічними речовинами, які надають упаковці гнучкості або пластичності. Цільні продукти, навпаки, поживніші й зазвичай потребують значно менше пакування, тому це кращий вибір у всіх сенсах.
Їжте більше клітковини
Нові наукові дані свідчать про те, що вживання більшої кількості клітковини може допомогти зменшити навантаження мікропластику на організм. Яким чином? Вона може зв’язувати ці частинки в кишківнику та сприяти їхньому виведенню з калом. Раціон, насичений клітковиною, також зміцнює кишковий бар’єр, підтримуючи здоров’я мікробіому, а це, своєю чергою, допомагає запобігати переходу мікропластику з кишківника в кровотік.
Прибирайте пилотягом із HEPA-фільтром
Коли волокна руйнуються та вивільняють мікропластик, він часто осідає в домашньому пилу або потрапляє в повітря, де його можна вдихнути. Якщо бюджет дозволяє, замініть звичайний пилотяг на модель із HEPA-фільтром. Більшість пилотягів всмоктують пил, але потім знову викидають у повітря найдрібніші частинки. HEPA-фільтри значно краще затримують більшість цих частинок.
За матеріалом vogue.co.uk