Коли кінострічка “Диявол носить Prada” з’явилася на екранах у 2006 році, світ моди не відразу сприйняв її з ентузіазмом. Напередодні прем’єри The New York Times опублікував статтю Рут Ла Ферли під промовистою назвою The Duds of The Devil Wears Prada (“Модні невдачі "Диявол носить Prada"”). У ній образи з фільму фактично пройшли через модний суд. Енн Слоуі, яка тоді обіймала посаду директорки відділу модних новин Elle, назвала роботу Патриції Філд “карикатурою на те, якими поза межами модної індустрії уявляють собі людей з кола моди”. Гол Рубінштейн, колишній модний директор InStyle, додав, що справжні представниці світу моди “дуже виважено підходять до вибору одягу”. На його думку, це суттєво відрізнялося від “надлишку заради надлишку”, зображеного у фільмі.
Реклама.
Vogue у той період утримався від коментарів щодо стилю стрічки. Натомість Рут Ла Ферла провела власне спостереження біля будівлі 4 Times Square, де тоді розташовувалася штаб-квартира Condé Nast. Вона відзначила, що редакторки виглядали значно стриманіше, ніж кіногероїні. Їхній гардероб складався з легких суконь та вузьких штанів. За словами Ла Ферли, у полі зору не було “ані жодного логотипа, ані яскравої сумки”. Патриція Філд лаконічно відповіла на критику: “Якщо їм потрібен документальний фільм, вони можуть подивитися History Channel”.
Стрічка “Диявол носить Prada” ніколи не претендувала на документальність щодо реалій редакторської роботи. Це була глянцева інтерпретація історії модного журналу. Реальність у фільмі свідомо була гіперболізована. Міранда жбурляла хутра на стіл, наче королівська особа. Асистентки могли без перешкод взяти з офісного гардероба повний комплект від Chanel, і це нікого не дивувало. Усе у фільмі представлено більш виразно, яскраво та театрально. Майже через два десятиліття після прем’єри, мода з “Диявол носить Prada” знову виглядає актуальною. Образи Енді, Емілі та Міранди більше не сприймаються виключно як стилізація нульових. Вони містять тренди, які чудово працюють і сьогодні: ефектні прикраси, короткі болеро, браслети на плечах, виразні жакети, незвичайні сумки, кепки-пейджбої та драматичне хутро. Нижче представлено 7 трендів з фільму “Диявол носить Prada”, які заслуговують на повернення.
Кітчеві прикраси
Енді демонструє одразу два кольє від Chanel. Одне з них належить до круїзної колекції 2006 року. Ця прикраса інкрустована підвісками у вигляді Ейфелевої вежі та містить напис з адресою 31 Rue Cambon. Це не випадкова деталь. Енді одягає це кольє в епізоді, коли Міранда доручає їй поїхати на Тиждень моди в Париж замість Емілі. Хоча героїня ще вагається, її прикраси вже натякають на майбутній вибір. Сьогодні, після кількох років домінування мінімалізму, такі аксесуари знову виглядають привабливо. Великі кулони, впізнавані бренди, міські символи та легка театральність – саме такими мають бути прикраси сьогодні.
Коротке болеро
Один з найсильніших образів Емілі Чарлтон – коротке болеро від Rick Owens. Воно елегантно розташовується на плечах, докорінно змінюючи весь силует. Саме цей елемент робить її першу появу у фільмі такою виразною. Болеро є характерною рисою моди нульових. Хоча воно не завжди практичне, воно чудово працює як стилістичний прийом. Воно підкреслює лінію талії, додає графічності та робить простий образ більш складним. Сьогодні, коли в тренді численні прямі жакети, об’ємні пальта та класичний верхній одяг, коротке болеро може стати несподіваним акцентом. Його можна комбінувати з сукнями, топами, прямими спідницями або штанами з високою талією.
Браслет на передпліччі
У сцені, де відбувається пошук рукопису “Гаррі Поттера”, Енді з’являється в оливково-зеленій трикотажній сукні від Calvin Klein, доповненій туфлями Giuseppe Zanotti, кольє Me&Ro та браслетом, зміщеним до середини передпліччя. Ця деталь, хоч і здається незначною, робить образ надзвичайно цікавим. Браслет розташований не на зап’ясті, як це зазвичай буває, а вище, створюючи самостійний графічний акцент. Широкі браслети вже повернулися в моду, але браслет на передпліччі створює інший візуальний ефект, виглядаючи менш передбачувано. Його можна носити з трикотажними сукнями, топами без рукавів, сорочками з підгорнутими рукавами або мінімалістичними вечірніми вбраннями.
Жакети Bill Blass
Під час знаменитого монологу про блакитний светр Міранда одягнена в блискучий жакет від Bill Blass, прикрашений золотими медальйонами. Це один з найважливіших елементів гардеробу у фільмі, що майже повністю привертає увагу глядача. Жакетом був частиною костюма з осінньої колекції Bill Blass 2004 року, періоду роботи Майкла Фолльбрахта в бренді. Вибір Патриції Філд був надзвичайно влучним. Bill Blass одягав таких ікон, як Глорія Гіннесс та Брук Астор. Бренд створював розкішні речі, але робив це без надмірності чи зайвої урочистості. Після кількох змін власників бренд фактично припинив своє існування у 2008 році. Проте, враховуючи сучасний інтерес до вінтажу, варто розпочати пошуки речей цього культового лейблу.
“Потворна” сумка
У першій сцені після трансформації Енді постає в образі від Chanel, викликаючи здивування в Емілі. “Це ті самі…” – починає вона. “Ботфорти Chanel? Так, це вони”, – відповідає Енді. Ботфорти Chanel з осінньої колекції 2005 року стали ключовою деталлю вбрання. Жакет з круїзної колекції Chanel 2005 року також має значення. Однак, окремої уваги заслуговує зелена в’язана сумка Fendi Chef, створена Карлом Лагерфельдом у 2005 році. Ця сумка не відрізняється класичною красою: вона має м’яку форму, в’язану текстуру та типову бохо-естетику ранніх нульових. Вона привертає увагу ще до того, як глядач встигає визначитися зі своїм ставленням до неї. Саме такою має бути “незграбна” модна сумка. На тлі одноманітних мінімалістичних шкіряних сумок, подібні моделі знову можуть стати актуальними.
Кепка-пейджбой
Кепка-пейджбой була одним із найпомітніших аксесуарів нульових. Її носили Гіларі Дафф, Ешлі Сімпсон та інші зірки того часу. Часто такі кепки стилізували з іронією: з футболками, жилетами та речами в естетиці інді-сліз. У фільмі “Диявол носить Prada” Енді носить твідову кепку Chanel дещо інакше. Вона поєднує її з білим пальтом Yigal Azrouël та туфлями Marni. Образ виходить акуратним, стриманим і виваженим. Ця деталь також важлива через свій історичний контекст. Кепка-пейджбой традиційно асоціюється з хлопчиками, які продавали газети. У фільмі її одягає молода жінка, яка прагне побудувати кар’єру у видавничій сфері. Сьогодні кепка-пейджбой може повернутися як альтернатива бейсболці, берету чи панамі. Вона додає структури образу та гармонійно поєднується з пальтами, жакетами, трикотажем і класичним взуттям.
Ефектне хутро
Один з найбільш запам’ятовуваних образів Міранди – червоне лисяче хутро від канадської дизайнерки Іззі Каміллері. У фільмі вона поєднує його з фіолетовою сумкою Gucci Horsebit Glam і чорними замшевими чоботями до коліна. Це не практичний предмет верхнього одягу, а радше елемент для ефектної появи. Він миттєво створює атмосферу та підкреслює статус героїні. Важливо зазначити: сьогодні йдеться не про нове натуральне хутро, а про вінтажне або штучне. Тренд на ефектне хутро чудово відповідає новому інтересу до театральності в модних образах.
За матеріалами vogue.com