В Українському домі триває виставка “Наїв вільний” – унікальна колекція народного українського мистецтва з приватного зібрання Фонду Миколи Бабака. Експозиція включає понад 300 творів, серед яких українська народна картина, народна ікона та сільська фотографія.
Виставка дає можливість зануритися в автентичний світ народного мистецтва, де поєднуються архаїчні символи та яскраві художні образи. Співкураторка виставки Тетяна Волошина спеціально для Vogue.ua зробила добірку найяскравіших жіночих образів з виставки, які мають надихнути на переосмислення традицій краси.Цей проєкт пропонує відвідувачам
“Оленка та олень”
Заквітчана пара, яка зачаровує своїм шармом, є одним із найзагадковіших сюжетів українського народного живопису — “Оленка та олень”. Їхній образ неначе балансує між традицією та екзотикою, відсилаючи до візуальної мови німецьких шаблонних наборів для вишивання, яка надихнула на створення численних гаптованих варіацій. Однак саме в живописних інтерпретаціях персонажка розкриває істинну красу українського стилю.
Реклама.
“Оленка” вдягнена в розкішний народний стрій: вишивана сорочка, витончена корсетка, заквітчана спідниця, фартух, оздоблений орнаментом, і вінок. Завершують образ традиційні нагрудні прикраси. Усі ці деталі — це більше, ніж одяг, це голос автора, який вплітає у фарби своє бачення української естетики.
“Дівочий портрет”, Панас Ярмоленко
Сільський портрет, як жанр, є містком між елітарними художніми практиками та народною творчістю. Панас Ярмоленко, майстер народної картини першої половини XX століття, створив чимало портретів, які стали візуальними реліквіями родин. Його “Дівочий портрет” привертає увагу майстерною передачею деталей: вишуканість одягу, складність візерунків вишивки, прикраси та квіти — усе зображено з любов’ю до дрібниць.
Портрети селян авторства Григорія Шевченка
На межі XIX–XX століть Григорій Шевченко, художник і фотограф, внучатий небіж Тараса Шевченка, створював світлини, які сьогодні є унікальним історичним і мистецьким документом. Його фотографії зображують повсякденне життя жителів Кирилівки (нині село Шевченкове, Черкащина), зберігаючи автентичність і дух часу.
На відміну від студійних “парадних” фото, світлини Шевченка передають невимушену атмосферу буднів і свят, зображуючи справжнє життя села до модернізаційних змін. Харизматичний образ дівчини на фотографії нагадує образ "Нареченої" з твору Федіра Кривевського, підкреслюючи глибину традиційної української краси та її духовну силу.
"Козак і дівчина біля криниці"
Сюжет "Козак і дівчина біля криниці" широко поширений у різних регіонах України. Цей мотив, не маючи жорстко визначеного канону, розвивався народними митцями відповідно до їхнього художнього сприйняття, що сприяло виникненню численних варіацій, як у композиційній структурі, так і в трактуванні сенсів. Зокрема, сюжет набував різних відтінків — від урочистого і схематичного до драматичного, сентиментального, гумористичного або навіть бурлескного.
На цій картині, виконаній на склі, в центрі уваги знаходиться образ дівчини у вишитій сорочці та червоній плахті. Її горда постава та виразний образ закохують глядачів.
Козак, дівчина, криниця — це символи не лише зустрічі, що веде до шлюбних наслідків, але й складний образ буттєвих основ, що об'єднують вічність і час, постійне і тимчасове.
Образ Богородиці з дитям
Цей образ Богородиці з дитям є, мабуть, найбільш ліричним і ніжним у експозиції. Образи святих і яскравий колорит відображають народне фольклорне сприйняття світу. Теплі відтінки червоного, темно-зеленого, жовто-гарячого і брунатного нагадують про затишок сільських вишивок, килимів, скринь і розписів. Лики святих не є аскетичними, як у візантійській традиції, а м'якими і близькими. Майстри часто наділяли їх рисами реальних людей — сусідів, родичів, односельців, що надає іконі особливої щирості та людяності. У цій іконі втілюється теплоту та дух українського Різдва, з колядками, дідухами та солом’яним павуками під стріхою хати.
