5 березня в українському кінопрокаті стартує фільм "Кутюр" з Анджеліною Джолі, події якого розгортаються в епіцентрі Паризького тижня моди. Ми підібрали п’ять захопливих кінострічок про фешн, які варто подивитися хоча б один раз у житті — від сатиричної роботи "Висока мода" 90-х років до культової “Диявол носить Prada”.
“Висока мода”, 1994
Реклама.
Кінофільм Роберта Олтмена – відверта сатира на світ моди, де все зовсім не те, чим здається. Режисер використовує свій характерний псевдодокументальний стиль, додаючи до картини епізодичні ролі Джулії Робертс, Софі Лорен та Лорен Беколл – кожна з них постає в амплуа світської дами, яка приїжджає до Парижа на Тиждень моди після смерті Олів’є де ла Фонтена, голови міської ради моди… Яскрава, самобутня стрічка з чудовими акторками, перегляд якої подарує багато насолоди.
“Диявол носить Prada“, 2006
Цього року до культової кінострічки прикута нова хвиля уваги, адже вже навесні ми побачимо другу частину “Диявол носить Prada”. Нагадаємо, що перша частина "Диявол носить Prada" вийшла у 2006 році та була знята за мотивами роману Лорен Вайсбергер 2003 року. Вайсбергер свого часу працювала асистенткою Анни Вінтур у редакції американського Vogue, тож джерелом натхнення для її книги став саме образ колишньої керівниці. Комедія, яка розповіла про редакцію глянцевого журналу Runway та його головну редакторку, безжальну Міранду Прістлі (Меріл Стріп), здобула велике визнання, а Меріл Стріп отримала нагороду "Золотий глобус" за найкращу жіночу роль у комедійній стрічці чи мюзиклі та номінації на "Оскар". Фільм відіграв важливу роль у популяризації фешн-індустрії серед широкої публіки, і, що тут приховувати, зробив роботу в редакції модного журналу бажаною для багатьох дівчат та жінок, які захоплюються модою.
“Коко до Шанель”, 2009
Якщо є бажання зануритися в історію моди, варто звернути увагу на кінофільм “Коко до Шанель” з чудовою акторською грою Одрі Тоту в ролі Коко Шанель. Стрічка розповідає про період, коли Шанель тільки робила перші кроки як швачка, задовго до того, як заснувати власний модний дім і назавжди змінити уявлення про гардероб сучасної жінки.
Це рідкісний зразок біографічної стрічки про моду. Фільм занурюється у внутрішній світ дизайнерки, відкриваючи глядачеві зворушливий і щирий портрет жінки, яка змогла переосмислити жіночність і залишити по собі спадок, який і досі визначає стиль цілих поколінь. У фільмі привертають увагу витончена операторська робота, вишукані декорації та костюми авторства художниці Катрін Летер’є – до речі, саме її робота принесла стрічці премію “Сезар”.
“Кравчиня”, 2015
Міртл Даннейдж (Кейт Вінслет) повертається до свого рідного провінційного містечка в Австралії – туди, звідки її колись вигнали скандал і підозра. Десятиліттями на її імені лежало звинувачення у смерті однокласника. Тепер вона – Тіллі: інша, сильніша, елегантна. Вона з’являється як кутюр’є й обдарована швачка, і її ефектний приїзд одразу привертає погляд містян.
Ця комедійна драма переконливо демонструє: сукня – це набагато більше, ніж просто вбрання. Це зброя, заява, маніфест. Переодягаючи жінок свого містечка в розкішні сукні, Тіллі не лише змінює їхній зовнішній вигляд – вона повертає їм гідність і впевненість. Та за блиском тканин приховується й інша мета – помста тим, хто колись зламав її життя. Окремо варто звернути увагу на фінал кінострічки – його важко забути.
"Персональний покупець", 2016
“Персональний покупець” – психологічний трилер режисера Олів’є Ассаяса, де головну роль зіграла Крістен Стюарт, а одяг для фільму надав модний дім Chanel. Крістен – муза Карла Лагерфельда з часів показу Métiers d'Art Paris 2013 року – виконує в стрічці роль особистої асистентки з підбору вбрання для німецької супермоделі та світської діви й, за сумісництвом, дівчини, яку переслідує дух її померлого брата-близнюка. Олів’є Ассаяс за цей фільм отримав нагороду в номінації “Найкращий режисер” на Каннському кінофестивалі 2016 року.