Редакторка британського Vogue Дейзі Джонс відібрала п’ятірку книжок, які дозволять глянути на світ під іншим ракурсом — і спробувати запровадити в життя нові ритуали.
Розпочну з відвертості: я не дуже прихильна до жанру “книг з покращення себе”. Мені не імпонує, коли інші вказують, як існувати, і я з пересторогою ставлюся до будь-яких доктрин з гучними, зручними для реклами іменами. Проте, найкращі книжки з особистісного росту — це ті, що не завжди сприймаються як такі. Вони ніжно підштовхують поглянути на речі з іншої перспективи; до них хочеться повертатися раз у раз; їх рекомендують приятелям — навіть попри власний скептицизм. Від культових видань 90-х до більш нових книжок, що вже стали класичними, далі — найкращі книги з саморозвитку, здатні по-справжньому трансформувати ваше життя у 2026 році. Ніякої “води” — тільки найважливіше.
Реклама.
“Тіло пам’ятає все”, Бессел ван дер Колк
Книга “Тіло пам’ятає все”, видана у 2014 році, належить до тих виняткових видань, чия популярність з роками не слабшає, а тільки множиться. Вона трималася 277 тижнів у переліку бестселерів The New York Times і була продана накладом понад пів мільйона екземплярів лише у Великій Британії. І це не дивно: написана захопливо і переконливо, так, що хочеться довіряти кожному слову, книга нідерландського психіатра ван дер Колка демонструє: як би наполегливо мозок не старався придушити травму, тіло її ніколи не забуде.
“Зимування”, Кетрін Мей
Редакторка відділу кіно і культури британського Vogue Радхіка Сет зізнається, що шаленіє від цієї книги. Це особиста і надзвичайно лірична розвідка про те, що нам, людям, потрібні етапи “спокою” — час перепочинку, відновлення і мовчання. Часто ми потрапляємо в подібні сезони не з власної ініціативи, тому цю книжку особливо варто читати, коли здається, що життя зупинилося. “Ми повинні навчитися запрошувати "зиму" в своє життя, — пише Кетрін Мей. — Ця книга — саме про здатність розпізнати цей процес, прожити його усвідомлено і навіть навчитися його цінувати”.
“Шлях художника”, Джулія Кемерон
Пригадую, як в дитинстві моя мама — художниця — щоранку обов’язково писала свої “ранкові сторінки”. Тоді мені здавалося, що це просто незвичайна звичка, але згодом я усвідомила: насправді це ключова частина “Шляху художника” — своєрідного “12-тижневого курсу”, покликаного запустити, реанімувати і розблокувати креативний потенціал читача. Тепер, вже в зрілому віці, рідко проходить місяць, щоб хтось із друзів чи колег не згадав, що саме працює з цією класикою 1992 року. В неї і досі вірять.
“Атомні звички”, Джеймс Клір
Кілька років тому я раптом зрозуміла: варто тільки поділити домашні справи на мізерні, майже непомітні щоденні дії — і дім ніби прибирається сам собою. Саме на цій ідеї і базуються “Атомні звички” Джеймса Кліра — книга, яка серед своїх читачів отримала майже культовий статус і яку, ймовірно, найуспішніші люди у вашому колі перечитували щонайменше двічі. Так, у ній є щось від TED Talk, але в підсумку всі ми намагаємося зрозуміти, як змінити свої звички і поведінку на краще — так, щоб цього разу зміни дійсно закріпилися.
“Як нічого не робити”, Дженні Оделл
Минулої осені я опинилася в полоні поствірусної втоми, через що змушена була проводити тривалі відрізки часу — дні, тижні, місяці — не роблячи буквально нічого. Саме тоді я знову відкрила для себе книгу “Як нічого не робити” Дженні Оделл — своєрідний заклик протистояти капіталістичному суспільству, яке найбільше цінує продуктивність і готовність працювати до знемоги. Ця книга знайшла мене в ідеальний момент і — разом із “Зимуванням” — є обов’язковою для всіх, хто чинить опір вигоранню як фізично, так і політично.