Впровадження нових європейських лімітів має більший вплив на український промисловий сектор, ніж бойові дії, – “Метінвест”

"Метінвест" Ріната Ахметова є одним з найбільших інвесторів в українську економіку / "Метінвест"

“Метінвест” Ріната Ахметова входить до числа провідних приватних інвесторів в українську економіку ще до повномасштабного вторгнення, і наразі продовжує вливати сотні мільйонів доларів у розвиток бізнесу. Однак реалізація нових проєктів все частіше гальмується не лише воєнними ризиками, а й посиленням торговельних обмежень з боку Європейського Союзу та ускладненим доступом до фінансування.

Як повідомляє Delo.ua, про це на форумі Forbes Money 2026 у Києві повідомив керівник офісу генерального директора групи “Метінвест” Олександр Водовіз.

За його словами, до 2022 року компанія щорічно вкладала близько 1 млрд доларів у модернізацію виробничих активів. Після втрати значної частини підприємств через війну обсяги інвестицій зменшилися, проте залишаються суттєвими.

“Зараз ця сума значно менша, оскільки ми втратили половину бізнесу. В середньому ми інвестуємо 250-280 млн доларів щорічно – як у проєкти підтримки, так і в стратегічні ініціативи”, – зазначив Водовіз.

На сьогодні ключовими напрямами інвестування компанії є збереження виробничих можливостей, забезпечення стабільної діяльності підприємств та розвиток власної енергетики: через безперервні атаки на енергосистему та ризики відключень “Метінвест” активно розбудовує резервні джерела живлення. Компанія вже встановила газопоршневі електростанції загальною потужністю 29 МВт, а також планує будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт.

Одночасно компанія реалізує масштабні міжнародні проєкти. Пріоритетним інвестиційним напрямком “Метінвесту” за кордоном залишається будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Цей проєкт має на меті не тільки зміцнити позиції компанії на європейському ринку, але й забезпечити додаткове завантаження українських гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі, які наразі працюють приблизно наполовину потужності. Для цього “Метінвест” планує випускати в Україні гарячебрикетоване залізо (HBI) з низьким рівнем викидів CO₂ та постачати його на майбутнє італійське підприємство.

Додатково компанія сподівається посилити інтеграцію європейських активів після придбання трубного заводу в Румунії. Нове підприємство планується забезпечувати гарячекатаним прокатом від “Запоріжсталі”.

Водночас серед основних перешкод для нових інвестицій у компанії називають ситуацію на європейському ринку сталі. За словами Водовіза, запровадження ЄС нових захисних механізмів, квот та вуглецевого мита CBAM впливає на інвестиційні плани навіть сильніше, ніж сама війна.

“Сьогодні всі прагнуть потрапити на європейський ринок. Але Європа захищається: запроваджує квоти, діє CBAM. І ці фактори впливають на наші інвестиційні плани навіть більше, ніж війна”, – підкреслив він.

Ще одним значним бар’єром залишається дефіцит доступного фінансування: через війну українські компанії практично позбавлені доступу до ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Серед додаткових труднощів бізнес відзначає обмеження державних банків, складні процедури комплаєнсу та відсутність ефективних механізмів страхування воєнних ризиків.

У “Метінвесті” вважають, що для залучення масштабних інвестицій держава повинна створити умови для кредитування промислових та енергетичних проєктів, розширити можливості держбанків та впровадити механізми гарантування та страхування ризиків війни.

“Великі інвестиції – це доступ до інституціональних інвесторів. Вони прийдуть в Україну лише тоді, коли буде застрахована хоча б якась частина воєнних ризиків”, – підсумував Олександр Водовіз.

Нагадаємо, “Метінвест” Ріната Ахметова є одним із найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року компанія вклала понад 28 млрд гривень інвестицій. Крім того, компанію визнали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів-інженерів: наразі на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємствах великого бізнесу.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *