Українці є культурно найближчими до поляків серед основних груп іноземних працівників у Європі. Про це свідчать результати дослідження аналітичного центру міжнародної HR-компанії Gremi Personal.
Згідно з дослідженням, присвяченим особливостям роботи мультикультурних команд, найменшу культурну дистанцію від польської моделі мають українці (13 балів зі 100). Далі йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Аналітики зазначають, що українці та білоруси загалом швидше інтегруються в польські команди завдяки схожим культурним моделям.
Автори дослідження наголошують, що здатність ефективно працювати в мультикультурному середовищі найближчими роками стане однією з ключових компетенцій як для працівників, так і для компаній, які прагнуть успішно конкурувати на європейському ринку.
Однак, навіть між українцями та поляками існують відмінності, які можуть впливати на повсякденну роботу. Наприклад, українці можуть бути достатньо прямими у неформальному спілкуванні, але уникати відкритої незгоди під час взаємодії з керівництвом. Критику вони нерідко сприймають особисто, а від керівника очікують не лише контролю, а й підтримки команди. Родина залишається одним із ключових життєвих пріоритетів, що також впливає на організацію робочих процесів.
Віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко застерігає, що навіть невеликі культурні відмінності можуть впливати на ефективність роботи команд, мотивацію працівників і рівень довіри всередині компанії. “Кроскультурна компетентність перестає бути перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною навичкою”, – зазначає вона.
При цьому, за оцінками аналітиків, найбільші труднощі виникають не через мовний бар’єр, а через різне розуміння ролі керівника, способів надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктів, традицій і робочих домовленостей. “Здатність компаній управляти цим різноманіттям дедалі більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який працює або планує працювати на європейських ринках, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, – додає Кіріченко.
На базі дослідження були сформовані рекомендації для роботодавців. Серед них: стандартизація домовленостей, адаптація стилю зворотного зв’язку, врахування культурного календаря під час планування змін і відпусток, інтеграція мультинаціональних команд та запобігання формуванню ізольованих національних груп усередині колективів.
У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження свідчать: кроскультурне управління вже виходить за межі функцій HR і стає фактором операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найчисельніших груп іноземних працівників у Польщі. Кожну культуру аналітики оцінювали за десятьма параметрами: п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними за шкалою від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих результатів сформовано “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.