Гірничо-металургійний комплекс має потенціал стати одним із рушіїв економічного відродження; Україна та Європейський Союз мають взаємодоповнювальні сильні сторони в цій сфері, і вирішення її проблем буде одним з головних завдань роботи Міністерства економіки та довкілля, зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Ця галузь міцно підтримує економічну стабільність держави. Водночас вона, мабуть, найбільше серед інших зазнала збитків внаслідок війни. Знайти відповіді на виклики, з якими зіштовхується український ГМК – серед першочергових завдань моєї діяльності”, – написав він у Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на воєнні ризики, руйнування та логістичні витрати, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу забезпечили 7% ВВП України та 15% усього експорту товарів; приблизно 20% усіх інвестицій у промисловість України надходить саме від ГМК.
Міністр додав, що галузь також створює 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах і ще понад 280 тис. – у пов’язаних секторах.
На його думку, Україна може стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, необхідної для декарбонізації європейської металургії. Це відкриває нові можливості для промислової кооперації, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюжків.
Як повідомлялося, з посиланням на дані “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,94 млн тонн. Виплавка сталі зменшилася на 3,2% – до 3,57 млн тонн, чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги висловлювали критику на адресу попереднього уряду через, на їхню думку, недостатній захист у торгівлі з ЄС: йдеться про запровадження CBAM на початку цього року та зменшення безмитних квот експорту з середини року. Також вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% і просять враховувати специфіку галузі у ціноутворенні на електроенергію.
У середині вересня минулого року Мінекономіки повідомило про координаційну нараду з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниця” та “Укренерго”. Мета цієї наради, яку тодішній очільник міністерства Олексій Соболєв описав як “напрацювати рішення, аби зменшити витрати для українських металургів, зберегти експортний потенціал підприємств, підтримати виробництво”, включала питання цін на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати, дефіцит сировини. З початку цього року було введено заборону на експорт металобрухту з України.