Питання бронювання працівників від мобілізації залишається однією з найболючіших та найбільш обговорюваних тем в українському суспільстві. Нова законодавча ініціатива, зареєстрована у Верховній Раді, пропонує кардинально змінити правила гри. Документ не лише вводить додаткові жорсткі вимоги для отримання відстрочки, а й чітко окреслює три головні механізми, за якими підприємства зможуть зберегти своїх критично важливих фахівців.
Що саме пропонують нардепи, які три варіанти бронювання будуть доступні бізнесу та які нові зобов’язання хочуть покласти на заброньованих громадян — у детальному розборі від редакції «Життя».
Три основні механізми бронювання: що пропонує новий законопроєкт
Замість старої, суто бюрократичної системи, автори документа пропонують бізнесу три чіткі моделі на вибір. Кожна з них має свої фінансові та юридичні особливості:
1. Бронювання за сплатою підвищеного військового збору
Цей механізм передбачає, що підприємство може забронювати працівника, сплачуючи за нього фіксовану суму до бюджету щомісяця.
- Як це працює: Компанія сплачує підвищений військовий збір (попередньо обговорюється сума у розмірі близько 20 000 гривень за одну особу на місяць).
- Для кого: Цей варіант підходить для підприємств, які мають високу маржинальність, але не можуть забезпечити середню високу зарплату по всьому штату.
2. Бронювання за рівнем офіційної заробітної плати
Друга модель прив’язана до офіційного доходу працівника, з якого сплачуються податки.
- Як це працює: Критерієм є висока офіційна зарплата фахівця. Вона має суттєво перевищувати середню по країні (називаються ліміти від 35 000 гривень).
- Для кого: Модель орієнтована на білий бізнес, ІТ-сектор та великі корпорації, які й так виплачують високі офіційні оклади та наповнюють бюджет через ПДФО.
3. Гібридний механізм для ФОПів та стратегічних галузей
Третій варіант створений для того, щоб не «задушити» малий бізнес та критично важливі сектори, де працюють контрактники.
- Як це працює: Для ФОПів (фізичних осіб-підприємців) та гіг-контрактників встановлюються комбіновані вимоги — певний термін реєстрації бізнесу (наприклад, не менше 6 місяців до моменту бронювання) та фіксований щомісячний оборот компанії, що підтверджує її реальну діяльність.
Нові «підводні камені»: які додаткові умови хочуть запровадити?
Просто заплатити гроші або показати високу зарплату тепер буде недостатньо. Законопроєкт пропонує запровадити обов’язкові умови, без виконання яких бронь анулюється або взагалі не буде видана:
- Обов’язкове оновлення даних у ТЦК: Працівник не зможе отримати відстрочку, якщо його військово-облікові дані застаріли.
- Проходження ВЛК: Військовозобов’язаний повинен мати актуальний висновок військово-лікарської комісії. Бронювання «наосліп» без медичного огляду хочуть заборонити.
- Відсутність податкових боргів: Підприємство зобов’язане не мати заборгованостей зі сплати ЄСВ та інших обов’язкових платежів.
- Щомісячний моніторинг: Якщо працівника звільняють або він переходить на пів ставки, роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про це ТЦК, після чого бронь автоматично знімається.
Важливий нюанс: Держава намагається повністю ліквідувати так звані «мертві душі» — схеми, коли людей оформлювали на фіктивні мінімальні посади у критичних компаніях лише заради довідки про відстрочку.
Коли чекати на ухвалення рішень?
Наразі законопроєкт активно дискутується в профільних комітетах Верховної Ради. Головне завдання парламентарів — знайти баланс між потребами Генерального штабу ЗСУ в поповненні резервів та можливостями тилу фінансувати армію. Бізнес-асоціації вже просять пом’якшити деякі бюрократичні моменти, тож до другого читання текст документа може зазнати певних змін.