Україна має й надалі захищати доступ своїх експортерів на зовнішні ринки, зокрема на ринок ЄС, та домагатися збільшення квот. Про це заявила GR-директорка компанії “Інтерпайп” Наталія Сидорук під час онлайн-заходу “Від зими до зими: як оговтується українська економіка?”, організованого Центром економічної стратегії.
Протягом широкомасштабної війни українська промислова компанія “Інтерпайп” постійно стикалася з різними викликами: від безпекових, пов’язаних із близькістю до лінії фронту, до енергетичних та дефіциту персоналу. Новим випробуванням стало запровадження Євросоюзом нової системи тарифних квот на імпорт сталі з 1 липня цього року.
За перші 22 дні липня компанія вже вичерпала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота закінчиться, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. “Інтерпайп” закликає Єврокомісію якнайшвидше виправити технічну помилку, яка виникла через використання даних Євростату, відмінних від офіційних, при прийнятті регламенту. В результаті річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30%.
“Компанія досить стримано оцінює перспективи переорієнтації поставок на альтернативні ринки. Китайські виробники безшовних труб вже повністю вичерпали свою квоту в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає велике занепокоєння постійне ускладнення логістичних обмежень через системні обстріли українських морських портів”, – зазначила Сидорук.
Вона висловила сподівання, що український уряд, попри нещодавні зміни у своєму складі, продовжить захищати доступ експортерів на зовнішні ринки та врегулює питання роботи Торгового представника.
“Україні потрібно поповнювати державний бюджет за рахунок валютних вливань, а цю валюту країна може отримувати передусім на зовнішніх ринках”, – резюмувала топ-менеджер.
Раніше “Інтерпайп” вважав квоти ЄС на поставку безшовних труб заниженими на 30% через статистичну помилку і сподівався на їх коригування до кінця третього кварталу поточного року. Повідомлялося, що новий механізм захисту ринку сталі в ЄС набув чинності 1 липня 2026 року. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти в дев’яти категоріях загальним обсягом 1 049,960 тис. тонн на рік.
“Українська промислова компанія “Інтерпайп” вважає, що значна статистична помилка негативно вплинула на розмір квоти, виділеної для категорії безшовних труб. Крім того, за розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, прийнятим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року”, – йшлося в заяві.
Уточнювалося, що для категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту у розмірі 80,670 тис. тонн. Проте українські органи влади неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра базується на помилці в даних, оскільки значна частина українського експорту до ЄС протягом 2022-2024 років не була повністю відображена в базових розрахунках, як підтвердив Євростат. Внаслідок цього квота України для цієї категорії виявилася заниженою щонайменше на 30%.
Окрім цього технічного питання, “Інтерпайп” вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує повною мірою преференційного режиму для України як країни-кандидата на вступ до ЄС, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією, що було передбачено регламентом. Зокрема, під час розрахунку частини квот, який застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України ставилися так само, як до основних світових експортерів, включаючи країни з надлишковими неринковими потужностями. Аналогічна методологія застосовувалася до України, як і до інших партнерів по ЗВТ, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.
“Інтерпайп” вважає поточний розмір євроквот на сталь серйозним ударом по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує працювати у прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх сімей та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових сталеливарних потужностей. У цьому відношенні Україна явно не є частиною проблеми”, – заявив генеральний директор “Інтерпайпу” Лука Занотті.
Він, як генеральний директор компанії “Інтерпайп”, яка зазнає збитків від війни, очікує, що Єврокомісія відкоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки”.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 50 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
До структури компанії входять шість промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет”, електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь” та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна чисельність співробітників компанії становить близько 9,5 тис. осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук та члени його родини.