Віктор Пінчук / Фото: pinchukfund.org
Український підприємець, громадський діяч, засновник групи EastOne та Фундації Пінчука, один із найзаможніших людей в Україні, чоловік дочки екс-президента Леоніда Кучми Віктор Пінчук розподілив усі свої статки між членами родини. Зараз приблизно в однакових частинах бізнеси Пінчука належать, крім нього самого, його дружині та чотирьом їхнім дітям.
Для чого він це вчинив, коли та за яких умов, що це надає Віктору Пінчуку та членам його сім’ї, що забезпечує і від чого оберігає, — розглядало Delo.ua.
- Хронологія переоформлення активів
- Умови та мотиви переоформлення
- Стратегічні завдання переоформлення
- Що це надає та від чого оберігає
- Українська та міжнародна практика переоформлення
- Підсумки
Хронологія переоформлення активів
Як вказує юрист адвокатської компанії PRAGNUM Ігор Сікора, передача активів Віктора Пінчука не була миттєвою дією. Це був багаторічний, поступовий процес, який можна поділити на чотири етапи.
Створення трастової структури (2006–2007)
Відповідно до перевіреної фінансової звітності корпорації Interpipe Holdings PLC, вже у 2006 році всі акції головної кіпрської компанії були передані до дискреційних трастів, якими управляли професійні трастові компанії у Франції, Великій Британії, Швейцарії та на острові Джерсі. Бенефіціарами трастів офіційно вказано “Віктора Пінчука та членів його сім’ї”. У жовтні 2007 року для управління всіма активами було створено EastOne Group Limited у Лондоні, яка мала забезпечити підготовку до можливого IPO та оптимізацію портфеля вартістю близько $10 млрд.
Перше офіційне розкриття подружжя Пінчуків (2016)
У квітні 2016 року у реєстрі PSC Великої Британії у компанії EastOne Group Limited було вперше офіційно зареєстровано двох бенефіціарів — Віктора та Олену Пінчук, кожен з часткою від 25% до 50% акцій та прав голосу. Одночасно в Україні, у зв’язку з набранням чинності нових вимог щодо розкриття кінцевих бенефіціарних власників, компанії медіагрупи StarLightMedia (канали СТБ, “Новий канал”, ICTV) задекларували лише подружжя Пінчуків як бенефіціарів.
“Ланцюг власності проходив через довірених осіб у Франції, Великій Британії, Швейцарії та Джерсі, далі — через офшорні юрисдикції Гонконг, Сейшели, Британські Віргінські острови, Самоа, потім — через кіпрську Starlight Media Limited до українських юридичних осіб”, — розповідає співрозмовник видання.
Збільшення кількості бенефіціарів до шести осіб (2021–2024)
Найбільш інтенсивний етап реструктуризації в Україні припав на четвертий квартал 2021 року. Згідно з даними Opendatabot щодо ТОВ “Інтерпайп Україна”:
11 жовтня 2021 року — Віктора Пінчука зафіксовано як єдиного кінцевого бенефіціарного власника;
1 грудня 2021 року — відбулось оновлення даних, яке збільшило перелік бенефіціарів;
станом на лютий 2026 року: кінцевими бенефіціарними власниками визначено шість осіб з приблизно рівними частками (~16,7% кожна).
Шість бенефіціарних власників — це:
Віктор Пінчук — засновник бізнес-групи (частка ~16,7%);
Олена Пінчук — дружина Віктора Пінчука, донька екс-президента Леоніда Кучми (частка ~16,7%);
Марія Пінчук-Вжежевська — старша донька (частка ~16,7%);
Роман Пінчук — пасинок, входить до правління EastOne (частка ~16,7%);
Катерина Пінчук — донька 2003 року народження (частка ~16,7%);
Вероніка Пінчук — молодша донька 2011 року народження (частка ~16,7%).
За даними Opendatabot, лише на ім’я Олени Пінчук зареєстровано бенефіціарне володіння у понад 85 компаніях. У деяких структурах зафіксовані частки 14,3% (1/7) або 12,5% (1/8), що може свідчити про додаткових бенефіціарів у окремих ланках.
Вихід із медіа-активів (2024)
У лютому 2024 року Віктор Пінчук повністю вийшов зі складу бенефіціарів радіохолдингу Tavr Media (радіостанції “Хіт FM”, “Kiss FM” та інші), передавши контроль багаторічному партнеру Миколі Баграєву. Цей крок, стверджує адвокат Ігор Сікора, був прямою реакцією на антиолігархічний закон, де володіння медіа є одним із найбільш “токсичних” критеріїв.
Умови та мотиви переоформлення
Переоформлення активів Віктора Пінчука викликане збігом кількох сильних факторів, що діяли одночасно. Жоден з них окремо не пояснює масштаб змін — лише їх сукупність.
Закон про деолігархізацію (2021)
Ухвалення Закону № 1780-IX “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті” у вересні 2021 року стало головним поштовхом. За цим законом, особа визнається олігархом, якщо відповідає трьом із чотирьох критеріїв:
· участь у політичному житті;
· значний вплив на ЗМІ;
· бенефіціарне володіння монополістом або суб’єктом, що займає домінуюче становище на ринку;
· вартість активів перевищує ~2,5 млрд грн (~1 000000 прожиткових мінімумів).
Віктор Пінчук явно відповідав кільком критеріям: власник StarLightMedia (три з п’яти найбільших телеканалів), домінуючі позиції “Інтерпайпу” на ринках сталевих труб та залізничних коліс, статок $2–2,6 млрд за оцінкою українського Forbes.
“Видання РБК-Україна зазначило: закон загрожував Пінчуку не стільки внутрішніми обмеженнями, скільки “токсичним шлейфом за кордоном” — проблемами з кредитуванням та бізнесом на Заході”, — нагадує співрозмовник Delo.ua.
Повномасштабне вторгнення РФ та воєнний стан (2022)
Війна кардинально підвищила ризики. Статки Пінчука зменшилися з $2 млрд до $1 млрд до 2024 року. З’явились воєнні закони про вилучення стратегічних активів, посилились деолігархізаційні заходи. Додатковим фактором стало те, що Росія ще у листопаді 2018 року наклала персональні санкції на Пінчука.
“Водночас дочірня компанія “Інтерпайп-М” у Москві, за розслідуваннями РБК-Україна та “Свідомі”, продовжувала працювати в РФ щонайменше до 2023 року, сплативши понад 60 млн рублів податків до російського бюджету у 2022 році”, — говорить Ігор Сікора.
Глобальні стандарти прозорості (AML/KYC)
Посилення міжнародних вимог щодо розкриття кінцевих бенефіціарів у Великій Британії (PSC Register), на Кіпрі та в США (Corporate Transparency Act) унеможливило використання класичних офшорних схем приховування власності. У ситуації, коли приховати власність стало неможливо, найбільш раціональною стратегією стало відкрите декларування всієї родини як власників. Це відповідає західним стандартам сімейного офісу (Family Office) і полегшує проходження банківських перевірок (Compliance) для міжнародних операцій.
Нове українське регулювання щодо кінцевих бенефіціарних власників (2022–2023)
У грудні 2022 року набув чинності закон про покращення регулювання бенефіціарної власності (КБВ), а в жовтні 2023 року запрацювала нова методологія визначення КБВ (Постанова КМУ № 1011). Ці зміни створили додатковий правовий тиск на розкриття реальної структури власності.
Стратегічні завдання переоформлення
Переоформлення переслідує п’ять взаємопов’язаних стратегічних завдань, які виходять далеко за рамки простого уникнення регуляторного тиску.
Уникнення реєстру олігархів
Розподіл бенефіціарного володіння нижче порогу ~2,5 млрд грн на кожного окремого бенефіціара формально знижує ризик відповідності майновому критерію олігарха. Якщо медіаактиви зареєстровані переважно на Олену Пінчук, а промислові — розподілені між усіма шістьма, жоден формально не відповідає трьом із чотирьох критеріїв одночасно.
“Важливий нюанс: закон використовує широкий термін «бенефіціар», а не вужчий “кінцевий бенефіціарний власник”. Це теоретично дозволяє РНБО або прокурорам аргументувати непрямий контроль через родичів”, — пояснює адвокат.
Мінімізація санкційних ризиків
Хоча Віктор Пінчук не перебуває під західними санкціями, глобальне санкційне середовище створює ризики. За правилом 50% (OFAC, США та ЄС) активи заморожуються, якщо санкціонована особа володіє 50%+ компанії. Частка в 16,7% формально опускає кожного бенефіціара значно нижче цього порогу. Передача часток дітям-резидентам інших країн додатково знижує ризик блокування.
Планування спадковості
Віктор Пінчук, народжений у 1960 році, входить у фазу активного планування передачі спадку. Залучення дітей до структури бенефіціарів “Інтерпайпу” у 2021 році — це по суті інституціоналізація бізнесу як багатопоколінної сімейної компанії. Це дозволяє уникнути ризиків, пов’язаних із раптовою втратою працездатності засновника, та заздалегідь визначити ролі кожної дитини в майбутній структурі управління.
Репутаційний менеджмент
Для Пінчука, який десятиліттями вибудовував імідж мецената через PinchukArtCentre, YES (Yalta European Strategy), Giving Pledge, співпрацю з Brookings Institution та Atlantic Council, уникнення “олігархічного” ярлика є критично важливим. Розподіл власності між членами родини, особливо на Олену Пінчук (яка очолює благодійний фонд боротьби зі СНІДом), підсилює образ “відповідального сімейного капіталу” та відокремлює “промислове” походження капіталу від “соціальної” діяльності.
Медійна детоксикація
Повний вихід з радіохолдингу Tavr Media у 2024 році спрямований на усунення найбільш “токсичного” критерію — медійного впливу. У поєднанні з розпорошенням промислових активів це максимально ускладнює юридичне обґрунтування статусу олігарха.
Що це надає та від чого оберігає
Нова структура забезпечує родині Пінчуків кілька рівнів захисту, критично важливих для збереження активів.
Регуляторний захист
Фрагментація кінцевої бенефіціарної власності між шістьма членами родини формально виводить кожного з-під визначення “олігарх” за критерієм концентрації капіталу. Статус олігарха в Україні обмежує фінансування політичних партій, участь у великій приватизації, а також зобов’язує публічних службовців декларувати контакти з такою особою. Уникнення цього статусу зберігає “інвестоспроможність” бізнес-групи для міжнародних ринків.
Санкційний захист
При виникненні персональних санкцій проти одного бенефіціара частки решти п’яти залишаються незаблокованими, що запобігає паралічу всього бізнесу. За правилом 50% OFAC/ЄС, жоден з шести бенефіціарів формально не тягне за собою заморожування всього підприємства.
Захист від конфіскації та рейдерства
Розпорошення власності між кількома юрисдикціями (Кіпр, Велика Британія, Джерсі, БВО) та особами створює юридичні перешкоди для потенційного вилучення. Консолідація активів під егідою британської EastOne Group Limited гарантує вирішення ключових корпоративних спорів у Високому суді Лондона. Досвід судового протистояння Пінчука з Ігорем Коломойським щодо Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК), врегульованого саме в Лондоні у 2016 році, підтвердив ефективність “британської прописки” активів.
Фінансова стійкість
Чітка структура бенефіціарів дозволила «Інтерпайпу» успішно провести реструктуризацію заборгованості у 2019 році на суму $400 млн та достроково виплатити євробонди у 2021 році. Перереєстрація активів на членів родини, які не займаються політикою, знижує профіль ризику PEP (Politically Exposed Persons), що полегшує роботу з банками ЄС та США.
Спадкове планування
Офшорна трастова структура у поєднанні з формальним включенням дітей забезпечує безперервність бізнес-імперії. У разі втрати працездатності або смерті засновника бізнес продовжує функціонувати без юридичного вакууму.
Українська та міжнародна практика переоформлення
Переоформлення активів на родичів — не виняток, а системна практика олігархічного класу. В Україні вона має переважно захисний (оборонний) характер, в Росії — санкційний, а на Заході — фіскальний та управлінський.
Інвестиційний консультант і засновник Gonzo Invest Павло Бойко в коментарі для Delo.ua нагадує, що так діяли й діють практично всі найбагатші родини світу: Ротшильди, Рокфеллери, Форди, Волтони. Із сучасних прикладів — Бернар Арно, власник групи Louis Vuitton Moët Hennessy (LVMH).
Основні цілі таких рішень, як правило, — уникнення спадкових і корпоративних конфліктів, збереження контролю над бізнесом усередині сім’ї, зниження регуляторних і державних ризиків, податкове та юридичне структурування, мінімізація санкційних ризиків.
Найвідоміший історичний приклад — Джон Рокфеллер. На початку ХХ століття він став першим доларовим мільярдером, а його компанія Standard Oil контролювала близько 90% нафтового ринку США. Після конфліктів із політиками та регуляторами Верховний суд США визнав компанію незаконною монополією. Зобов’язав розділити її на десятки окремих компаній, зокрема Exxon, Mobil, Chevron. Через трасти та сімейні фонди право власності було розподіллено між членами родини. В результаті, попри антимонопольний розпад Standard Oil, родина Рокфеллерів зберігає капітал і вплив уже понад 100 років.
Родина Ротшильдів пішла ще далі. Активи з самого початку розподілялися між різними гілками сім’ї в різних країнах. Формально були різні власники, фактично ж — єдина стратегія і сімейні угоди. Саме це дозволило їм пережити війни, революції та зміну політичних режимів, зберігши вплив від часів Наполеона до сьогодні.
Українські приклади
Ігор Сікора нагадує українські приклади переоформлення активів великих бізнесменів.
Рінат Ахметов
Обрав радикальніший шлях: у липні 2022 року повністю закрив медіахолдинг “Медіа Група Україна” (канали “Україна”, “Україна 24”, Football 1/2/3), повернувши ліцензії державі — саме для того, щоб не відповідати медійному критерію антиолігархічного закону.
Петро Порошенко
У 2016 році створив “сліпий траст” через ланцюг БВО – Кіпр – Нідерланди – Rothschild Trust. Після поразки на виборах, у листопаді 2019 року, переоформив корпорацію Roshen і агрокомплекс “Укрпромінвест-Агро” на старшого сина Олексія Порошенка. Мета — убезпечення бізнесу від арештів у рамках кримінальних проваджень проти екс-президента.
Ігор Коломойський
Тривалий час використовував сестру Ларису Черток як номінального власника, через яку контролював залізорудні активи, яхти, колекції мистецтва.
Родина Герег
Олександр та Галина Гереги (мережа “Епіцентр К”) володіють бізнесом спільно, включаючи родичів до структури власності. Це класична форма сімейного бізнесу, що дозволяє поєднувати комерцію з політичною діяльністю.
Російські приклади
Роман Абрамович
4 лютого 2022 року (за три тижні до вторгнення) реструктуризував кіпрський траст Ermis Trust Settlement, збільшивши частку екс-дружини Даші Жукової до 51% і зменшивши власну до 49%. Його колекція мистецтва (~$963 млн) формально уникла британських санкцій. Також олігарх переписав 10 офшорних трастів на сімох дітей — активи вартістю ~$4 млрд.
Алішер Усманов
Переписував активи на пасинка Натана Вінера, сестру Гульбахор Ісмаїлову, дружину. Після санкцій подав на розлучення з Іриною Вінер у липні 2022 року. Проте Німеччина все одно вилучила яхту Dilbar (~$600–735 млн), попри трастове оформлення на сестру. США у квітні 2023 року санкціонували цілу мережу — сестру, пасинка, кіпрських фінансових консультантів.
Борис Ротенберг та Герман Хан
Ротенберг переписував активи на дружину Каріну (громадянку США). Хан робив “суттєві подарунки” дружині Анжеліці незадовго до санкцій. Британський суд у 2024 році підтвердив законність санкцій проти Анжеліки Хан як “асоційованої особи”.
Західна практика: модель Бернара Арно (LVMH)
На відміну від пострадянських кейсів, де переоформлення є реактивним (відповіддю на загрозу), західні мільярдери використовують її проактивно. Бернар Арно перетворив холдинг Agache (що контролює Dior та LVMH) на товариство з обмеженою відповідальністю на акціях, де капітал розподілений порівну між п’ятьма дітьми.
Ключові відмінності моделі Арно:
· Правило “30 років”: діти не можуть продавати частки протягом 30 років без одностайної згоди всіх п’яти гілок родини.
· Ротаційне управління: посада голови холдингу може змінюватися між спадкоємцями.
· Навчання через менторство: кожна дитина проходить через керівні посади у різних брендах групи перед отриманням частки.
Глобальна тенденція: “мережевий підхід”
Західні уряди дедалі частіше застосовують “мережевий підхід” — санкціонують не лише головну ціль, а й родичів, асоційованих осіб, номінальних власників та корпоративних посередників. Так, наприклад, міжнародна група REPO Task Force (США, ЄС, Велика Британія, Канада, Японія, Австралія) заблокувала та конфіскувала понад $58 млрд російських активів, визнавши передачу активів родичам однією з ключових типологій ухилення від санкцій.
Підсумки
Розпорошення бенефіціарного володіння Віктора Пінчука на шістьох родичів — це продумана, багатоцільова стратегія “оборонної прозорості”, спрямована одночасно на уникнення олігархічного реєстру, мінімізацію санкційних ризиків, збереження доступу до західного фінансування та забезпечення міжпоколінної спадкоємності бізнесу.
Ключова відмінність кейсу Пінчука від більшості аналогів — ця структура формувалась поступово з 2006 року, а не як панічна реакція на конкретну загрозу (як у Абрамовича чи Порошенка). Проте інтенсивна фаза змін у реєстрах (жовтень–грудень 2021) чітко прив’язана до підписання закону про деолігархізацію.
Довгострокова надійність стратегії залишається під питанням, говорить Ігор Сікора.
Так, запуск реєстру олігархів відкладено до закінчення війни. Після активації РНБО може довести “непрямий вирішальний вплив” через родичів, що нівелює ефект формального розпорошення.
Включення до бенефіціарів 14-річної Вероніки Пінчук з часткою 16,7% у мільярдних активах — факт, що підриває аргумент про реальний перерозподіл контролю.
Світова тенденція до “мережевого” санкціонування (родичі, асоційовані особи) поступово знижує ефективність сімейного розпорошення як захисного механізму.
Відсутність публічних протоколів управління (на кшталт “правила 30 років” Арно) відрізняє модель Пінчука від зрілих західних сімейних офісів та залишає питання реального контролю відкритим.
Пресслужба Віктора Пінчука на запит Delo.ua щодо реструктуризації активів не відповіла.