Державна служба статистики України нормативно закріпила можливість використання супутникових даних для оцінювання посівних площ та стану аграрного виробництва. Про це повідомив голова Держстату Арсен Макарчук у колонці для видання “Інтерфакс-Україна”.
За словами Макарчука, війна ускладнює проведення обстежень навіть на підконтрольній території через мінування, бойові дії та прифронтові райони. У таких умовах, коли безпечний контакт із респондентом не завжди можливий, методи спостереження Землі стають єдиним джерелом інформації про посівні культури.
Держстат констатує суттєві зміни у регіонах, які найбільше постраждали від війни. Частка Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей у виробництві аграрної продукції країни скоротилася з 13,6% у 2021 році до 1,9% у 2025 році.
Змінилася й структура посівів: площі під соєю зросли у півтора разу, тоді як площі під ячменем скоротилися майже вдвічі.
Під час досліджень Держстат порівнював офіційні дані з оцінками п’яти незалежних постачальників супутникової інформації. Розбіжності між джерелами були значними. Наприклад, щодо цукрових буряків різниця сягала від 4% до 69%, щодо ярого ячменю – від 29% до 2,9 раза, а щодо кукурудзи – від -15% до +85%.
Водночас міжнародна дослідницька команда за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) встановила, що для більшості культур оцінки за супутниковими даними розходилися з офіційною статистикою в межах допустимої похибки вибіркового обстеження.
За словами Арсена Макарчука, супутниковий метод може бути достатньо точним для культур, що вирощуються на великих полях, але потребує контролю з боку статистичних органів.
Держстат тестує використання супутникових даних з 2019 року. У цій сфері служба співпрацює зі Світовим банком, Інститутом космічних досліджень, Статистикою Польщі, Інвестиційним центром ФАО, ЄБРР, а також університетами Страсбурга і Меріленда.