Антимонопольний комітет України (АМКУ) пропонує Кабінету Міністрів переглянути податкове навантаження на ринку нафтопродуктів в умовах кризи. Це має стати одним із кроків державного реагування на ринкові виклики.
“Україна не може впливати на ціни на світових ринках, але регулювання податкового навантаження знаходиться в межах повноважень держави, звісно, з урахуванням правового режиму воєнного стану та наслідків ворожих обстрілів для економіки країни”, – йдеться у повідомленні АМКУ.
Комітет вивчив міжнародний досвід реагування на ціни нафтопродуктів під час криз. Встановлено, що механізми конкурентного законодавства не завжди вирішують проблеми зростання цін в інших країнах. Натомість, зниження цін у багатьох державах досягається через тимчасовий перегляд податкового режиму.
На думку АМКУ, особливої уваги потребує вдосконалення податкової політики щодо імпортованих нафтопродуктів, особливо в періоди різкого зростання світових цін. Це може включати тимчасове коригування окремих податкових складових ціни пального, щоб мінімізувати негативний вплив кризових явищ на конкуренцію та функціонування ринків.
Також Комітет вважає доцільним удосконалити механізм оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що приблизно половину роздрібної ціни пального становить закупівельна вартість, а понад 40% – це податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Зважаючи на зростання світових цін, роздрібна ціна бензину та дизельного пального об’єктивно збільшується.
Істотне зростання митної вартості призвело до відповідного збільшення ПДВ, оскільки він розраховується у відсотковому відношенні до митної вартості пального та акцизу.
“Під час різкого коливання (насамперед збільшення) світових цін така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження спочатку на самих учасників ринків, а у кінцевому результаті перекладається на споживачів, бо саме вони і сплачують ці податки, які включені у кожен літр пального на АЗС”, – підкреслив АМКУ.
Додатковий фінансовий тиск створює зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафтопродуктів, що також впливає на кінцеву ціну для споживачів.
Комітет наголосив, що одночасне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може звужувати можливості учасників ринків для конкуренції, створювати додаткові потреби в оборотному капіталі та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими спроможностями. Це може обмежити здатність окремих операторів АЗС, особливо невеликих, ефективно конкурувати.
“Серед можливих наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих учасників та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках”, – резюмував АМКУ.
Раніше експерти ринку пального, зокрема засновник Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може відреагувати на нову хвилю подорожчання пального. Серед можливих заходів називали кешбек, зниження податків та акцизів, або державне регулювання цін.
Водночас, за даними на початок серпня, низка мереж АЗК не знала про будь-які конкретні ініціативи уряду в цьому напрямі.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент. Вона була запроваджена у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти. За даними Мінекономіки, програмою скористалися 2,3 мільйона українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
За даними міністерства, 91% користувачів програми становили власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.