Аграрний сектор України входить у новий сезон в умовах значного кадрового дефіциту / Depositphotos
Українська сільськогосподарська галузь починає новий період у реаліях відчутного браку персоналу, збільшення видатків та посилення вимог регуляторів. Мобілізування робітників, зміни до параметрів визначення критично важливих компаній та непевність у логістиці створюють додаткові небезпеки для продукування та харчової безпеки.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на пресреліз компанії “Вітал-агро”.
Представниця компанії Катерина Білик повідомила, що підприємство зараз функціонує на грані наявних кадрових ресурсів. Деяких працівників призвано до війська, інші мають статус бронювання.
“В умовах, коли землеробський цикл не можна припинити чи відкласти, навіть відсутність кількох важливих фахівців спричиняє значні ризики для виробничого процесу. Фактично, ми працюємо на межі нашого кадрового потенціалу”, — підкреслює вона.
За минулий рік двох працівників компанії було мобілізовано. Обидва здійснювали ключові функції, пов’язані з технікою та технологічними операціями.
Найбільший недолік нині помітний серед робітничих спеціальностей — механізаторів, трактористів, водіїв великовагового транспорту, слюсарів та механіків. Саме ці працівники гарантують посів, обробіток землі, збір урожаю та технічне обслуговування. Без них підприємство просто не здатне працювати. Знайти заміну таким фахівцям майже неможливо, оскільки сучасне обладнання потребує високої кваліфікації, а підготовка персоналу займає багато часу.
Виклики для виробництва
Важливою проблемою для аграрних підприємств стали зміни в нормативно-правовій базі. За інформацією від Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки України, умови для отримання та підтвердження статусу критично важливого підприємства було посилено. Зокрема, підвищено вимоги до рівня середньої заробітної плати, фінансових показників і критеріїв галузі.
“Процедура підтвердження статусу стала більш складною та тривалою. Через велику кількість заяв рішення може прийматися протягом місяців. До його ухвалення подовжити бронювання неможливо”, — пояснює Білик. Вона додає, що збільшення порогу земельного банку та фінансових показників ускладнило набуття статусу для середніх господарств.
За її словами, нові умови орієнтовані на великі фірми. Підприємства середнього розміру можуть втратити статус не через зупинення діяльності, а через зміну формальних вимог.
Нестача працівників уже призвела до часткового припинення деяких напрямків діяльності. Найбільша проблема виникла в області логістики: брак водіїв безпосередньо впливає на транспортування зерна та виконання контрактів. У той же час, головний напрямок діяльності — вирощування зернових культур і тваринництво — продовжує функціонувати. Однак компанія змушена відкладати інвестиційні проєкти, модернізацію та зведення інфраструктури.
Співробітники, які залишилися, виконують значно більше завдань, що призводить до фізичного перевантаження, технічних огріхів і підвищеного ризику аварій. Паралельно зростають витрати на паливо, ремонт, оренду та оплату праці, в той час як ціни на продукцію залишаються стриманими через логістичні складнощі.
На врожайність, за словами доповідачки, суттєво впливають і кліматичні чинники. Останні роки характеризуються екстремальними кліматичними умовами: засуха 2025 року спричинила значні втрати. Коли до цього додається брак кадрів, негативний результат лише посилюється.
Що може стабілізувати ситуацію
Серед головних кроків, які могли б поліпшити ситуацію, представниця бізнесу відзначає прозорі умови критичності, доступне фінансування, стабільну енергетику та підтримку аграрного сектору за європейським зразком.
Підготовка до нового сезону відбувається в умовах обмеженості ресурсів.
“Фактично, нові критерії зорієнтовані на великі компанії. Підприємства середнього масштабу ризикують втратити статус не через зупинення діяльності, а через зміни формальних вимог”, — підсумовує Білик.
Експерти зауважують, що обстановка в аграрній галузі потребує системних рішень, оскільки стабільність виробництва безпосередньо впливає на економіку та продовольчу незалежність держави.
Додамо, що на посівну кампанію 2026 року в Україні впливатимуть погодні небезпеки, нестача добрив та питання з логістикою. Через брак добрив, згідно з попередніми даними, є ризик, що країна може зібрати на 10% менше зернових. Загалом очікується урожай орієнтовно на рівні 50 мільйонів тонн. Втім, значних структурних змін щодо посівних площ не буде.