-
Вікторія Куликова
керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації
Україна сплачує значну вартість за кожен кубометр газу — як у буквальному, так і в геополітичному значенні. У ситуації постійних нападів на енергетичну інфраструктуру, потреби в імпорті енергоресурсів та загалом обмежених можливостей, ефективність споживання перетворюється на питання національної безпеки.
На тлі цих викликів існує менш помітна, але системна проблема, яка щорічно обходиться країні сотнями мільйонів кубометрів газу та мільярдами гривень. Йдеться про нелегальний імпорт та продаж заборонених, неенергоефективних газових котлів.
Ринок, що функціонує поза встановленими правилами
За оцінками фахівців Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації, лише за період з 2023 по 2025 рік до України було завезено приблизно 150 000 заборонених, неефективних за енергоспоживанням котлів. Це становить понад половину загального обсягу ринку газових котлів за вказані роки. Таким чином, фактично існує паралельний сегмент, який працює в обхід регуляторних вимог. Це стосується не лише питання несумлінної конкуренції.
Вартість проблеми — 870 млн м³ газу
Найбільш відчутним наслідком нелегального ринку є надмірне споживання енергоресурсів.
Один неенергоефективний котел споживає в середньому на 580 м³ газу більше на рік порівняно з енергоефективним аналогом. Зважаючи на те, що термін служби такого обладнання становить щонайменше 10 років, один котел призводить до близько 5 800 м³ зайвого споживання (дані EBA).
Якщо екстраполювати цей показник на 150 000 котлів, завезених після заборони у 2023–2025 роках, отримаємо такі цифри:
- близько 87 мільйонів м³ перевитрат газу щороку;
- приблизно 870 мільйонів м³ газу за 10 років експлуатації.
Це газ, який країна змушена або закуповувати з-за кордону, або економити в інших сферах. І це ресурс, який фактично “втрачається” через відсутність належного контролю.
Ілюзія економії: чому “дешевший” котел обходиться дорожче
Неенергоефективні котли, як правило, мають нижчу вартість — приблизно на 100 євро. Для споживача це виглядає як вигідне придбання. Однак ця “економія” є лише ілюзією.
Навіть за поточною вартістю газу для населення (близько 8 грн/м³) вищезазначена перевитрата газу в 580 м³ означає приблизно 4 640 грн додаткових витрат щорічно.
Таким чином, різниця у вартості між енергоефективним та неенергоефективним котлом фактично компенсується вже протягом першого року використання. Надалі споживач лише переплачує.
Хто оплачує “дешеве” рішення
Тіньовий ринок створює враження доступності для споживача, але насправді перекладає витрати на всіх. Різниця у вартості між енергоефективним та неенергоефективним котлом (100 євро за одиницю) фактично “вимиває” податкову базу.
Якщо застосувати цю цифру до оцінених 150 000 котлів (2023–2025 роки), отримаємо наступне:
- приблизно 15 мільйонів євро зменшення податкової бази;
- або близько 600–650 мільйонів грн (залежно від курсу валют).
І це лише безпосередній наслідок нижчої вартості товару. Це ресурси, які могли б бути спрямовані на відновлення енергетичної інфраструктури.
Хто ще несе витрати?
- Домогосподарства. Придбавши дешевший котел, споживач переплачує за газ протягом усього періоду його експлуатації.
- Енергосистема. Надмірне споживання газу створює додаткове навантаження на баланс енергоресурсів, особливо в опалювальний сезон.
- Бізнес. Легальні імпортери та виробники втрачають частку ринку через недобросовісну конкуренцію.
Підрив євроінтеграції
Україна вже впровадила європейські вимоги екодизайну, які забороняють використання неенергоефективних котлів. Однак масове потрапляння такої продукції на ринок фактично нівелює ці зусилля.
Це не лише питання внутрішньої політики — це сигнал для міжнародних партнерів щодо здатності держави забезпечувати виконання власного законодавства.
Позитивні зрушення та межі їхньої ефективності
У 2025 році державні органи значно посилили нагляд за ринком та митний контроль щодо нехарчової продукції, зокрема газових котлів. Фіксуються випадки припинення імпорту та конфіскації невідповідної продукції, а також застосування санкцій до порушників.
Ця робота триває і у 2026 році: відповідна продукція включена до секторального плану державного ринкового нагляду, а контроль з боку митниці та органів ринкового нагляду залишається у фокусі уваги держави.
Проте практика показує, що недобросовісні суб’єкти ринку намагаються адаптуватися та знаходити нові шляхи для ввезення забороненого обладнання — шляхом зміни схем постачання, декларування або каналів реалізації.
Це означає, що проблема не може бути вирішена виключно одноразовими заходами — необхідна системна, послідовна та узгоджена політика.
Що потребує змін
Для досягнення реального результату важливо не лише продовжувати розпочаті заходи, але й їх посилити:
- забезпечити системну координацію між митними органами та органами ринкового нагляду, розширити інструменти контролю на етапі ввезення продукції;
- не дозволяти введення заборонених котлів в експлуатацію та їх підключення до газорозподільчої мережі, особливо у багатоквартирних новобудовах;
- посилити моніторинг онлайн-каналів продажу;
- проводити регулярні інформаційні кампанії для споживачів щодо ризиків та реальної вартості неенергоефективного обладнання;
- і, нарешті, забезпечити невідворотність відповідальності за скоєні порушення.
Комітет побутової електротехніки Асоціації активно співпрацює з державними органами та іншими зацікавленими сторонами, ініціюючи діалог, надаючи експертні розрахунки та підтримуючи посилення контролю з метою вирішення цієї проблеми. Однак подальший прогрес можливий лише за умови системного підходу та належної уваги до цієї проблеми з боку політичного керівництва.