15 вересня 1890 року народилася найвідоміша авторка детективного жанру, геніальна та неповторна Агата Крісті (уроджена Міллер). Її книги розлетілися накладом понад 2 мільярди екземплярів і перекладені на 103 мови світу. В день народження знаної письменниці ми зібрали захопливі факти з її біографії, щоб ще більше закохати вас в детективи.
Агата Крісті
Реклама.
Відсутність робочого кабінету
В автобіографії Агата Крісті зізнається, що після виходу десяти книг вона все ще не вважала себе справжньою письменницею. Їй не спадало на думку, заповнюючи анкети, написати в рядку “рід занять” щось інше окрім “домогосподарка”.
“Цікаво, що я погано пам’ятаю, як писала книжки одразу після заміжжя. Напевно, я так насолоджувалась життям, що працювала лише уривками, між справами. У мене ніколи не було власної кімнати, призначеної спеціально для творчості. Але якщо вдавалося усамітнитися, зачинити двері і зробити так, щоб ніхто не заважав, тоді я забувала про все на світі і мчала вперед на всіх вітрилах”, — розповідала Крісті.
Ванна та яблука
Письменниця найбільше любила придумувати сюжети для своїх детективних історій, гріючись в своїй величезній вікторіанській ванні, і паралельно гризти яблука.
Захоплення садівництвом
Агата Крісті у своїх романах часто писала про сади, оскільки й сама захоплювалася вирощуванням квітів та дерев. У 1938 році вона разом із чоловіком-археологом придбала розкішну ділянку Грінвей у графстві Девон. На його території розташовувалися город, фонтан, виноробня та кілька садів. Найбільше письменниці подобалися рідкісні дерева та чагарники: у Грінвеї росли мімози, магнолії, пуйї, а також 50 видів евкаліптів та гігантські рододендрони. Але найулюбленішою рослиною Крісті були камелії: у її садах налічувалося понад 200 видів! Не дивно, що авторка детективів часто отримувала призи на місцевих виставках садівників.
Любов до отрут
Дослідники підрахували, що загалом у книгах Крісті фігурують 83 отруєння! Звідки таке “кохання” і, головне, настільки разючі пізнання? Ці знання письменниця набула під час Першої світової війни, коли працювала медсестрою на фронті, а пізніше — фармацевтом. Багато сучасників стверджували, що у Агати Крісті був великий страх – переплутати рецептуру препарату та випадково змішати не ті елементи. Пізніше вона перенесла страх на сторінки своїх романів. І отруїла чимало своїх героїв.
Інсценувати власне зникнення
Після того як перший чоловік Агати Крісті Арчибальд повідомив про бажання розлучитися з нею після 11 років подружнього життя, тому що полюбив іншу жінку, письменниця зникла на 11 днів. Що сталося насправді, досі невідомо. Чи це був стрес, чи бажання повернути чоловіка, чи просто PR-хід — залишається загадкою. Її авто було знайдено з увімкненими фарами на схилі гори недалеко від Гілфорда. Ніяких ознак присутності самої письменниці або доказів автомобільної аварії не виявили. Через 11 днів письменницю знайшли в готелі, і вона, за власними твердженнями, не могла згадати, що з нею сталося за цей період.
На той момент письменниця була дуже відома. Її пошуком займалася буквально вся Велика Британія. Залучено було не лише поліцію, а й загони рятувальників та авіацію. Ім’я Агати Крісті всі 11 днів не сходило з перших шпальт європейських газет. По суті, зникнення письменниці стало головною подією року, як і її раптове виявлення з ознаками легкої амнезії у фешенебельному готелі Swan Hydropathic Hotel у Гаррогейті. Що цікаво, у готелі вона зареєструвалася під ім’ям нової пасії чоловіка — Терези Ніл.
Другий чоловік Агати Крісті був молодший за неї на 15 років
Через 11 років після гучного та емоційного розлучення з першим чоловіком Арчибальдом Агата Крісті познайомилася з археологом Максом Мелловеном, молодшим за письменницю на 15 років. Разом з ним Агата їздила в експедиції, кілька місяців на рік проводила в Сирії та Іраку. Про цей період життя письменниця розповідає в автобіографічному романі “Розкажи, як ти живеш”. Її життя з Мелловеном було сповнене любові та вражень до останніх днів.
Псевдонім Мері Вестмакотт
Мало хто знає, що Агата Крісті мала літературний псевдонім, під яким видала 6 любовних романів упродовж 1930-1956 років. Цей псевдонім — Мері Вестмакотт. Твори Мері були схвально прийняті і критиками, і читачами. І ніхто не здогадувався, що під цим літературним іменем переховувалася знаменита королева детективу.
Текст: Оксана Багрій
