Вибір прального порошку чи рідкого засобу для прання ставить у глухий кут: що ефективніше? А що безпечніше? Розібратися в цьому непростому питанні допоміг старший викладач хімії Університету Тасманії Натан Кілах, інформує Ukr.Media.
Що таке мийний засіб?
Активні інгредієнти в синтетичних мийних засобах (СМЗ) — поверхнево-активні речовини (ПАР). Зазвичай це молекули з іонним зв'язком з двох частин у своїй структурі: одна добре взаємодіє з водою, інша — з жирами. Ця корисна властивість дозволяє ПАР захоплювати жир і бруд з тканин і утримувати їх у воді. Крім того, вони утворюють бульбашки.
Солі металів, наприклад кальцію та магнію, у жорсткій воді погіршують ефективність ПАР. Тому сучасні мийні засоби містять фосфати, пом'якшувачі води та інші «видалювачі» металів. Фосфати можуть викликати цвітіння прісноводних водойм, тому їх застосування намагаються обмежувати.
Багато засобів для прання також містять оптичні відбілювачі. Вони поглинають ультрафіолет і випромінюють синє світло, що забезпечує феномен «яскравого кольору» або «білішого за білий».
До складу СМЗ зазвичай включені ароматизатори. Вони не сприяють кращому очищенню, але створюють враження свіжості одягу.
Нарешті, деякі пральні порошки містять ферменти — докладніше про них пізніше.
Що входить до складу прального порошку?
Як не дивно, хімікати, що відповідають безпосередньо за чистоту — не основний інгредієнт порошку. Найбільше в ньому нейтральної солі на кшталт сульфату натрію, яка додає об'єм і перешкоджає злежуванню.
За нею слідує кальцинована сода — карбонат кальцію. Найчастіше саме вона відіграє роль ПАР.
Пральні порошки також часто містять окислювачі, такі як перкарбонат натрію — стабільна комбінація кальцинованої соди і перекису водню. Добавка, відома як тетраацетилетилендіамін, активує перкарбонат, даючи м'який відбілюючий ефект.
З точки зору виробника порошки мають перевагу — в сухому вигляді їх компоненти не реагують один з одним, що забезпечує стабільність при зберіганні.
Що входить до складу рідини для прання?
Основний інгредієнт — вода. Решта компонентів повинні бути ретельно підібрані так, щоб не взаємодіяти при зберіганні, але спільно працювати під час прання. В цілому, склад приблизно такий же, як у порошків: лужні солі, зв'язувачі металів, пом'якшувачі води та поверхнево-активні речовини.
Обов'язково присутні консерванти, щоб рідина не зіпсувалася. Водночас у них не може бути перекисів, що збільшує ризик розростання пліснявих плівок у пральній машині та перенесення бактерій між предметами одягу.
У рідин є одна перевага перед порошками — їх можна додавати безпосередньо на плями перед тим, як помістити річ у прання.
Порівняно нова «зручна» форма рідких мийних засобів — висококонцентровані капсули для прання.
Барвисті та схожі на солодощі, вони небезпечні для маленьких дітей та людей з когнітивними порушеннями. Крім того, капсули також виключають можливість дозування мийного засобу, якщо ви перете менше речей і хочете заощадити.
А що щодо ферментів?
Ферменти (ензими) — це натуральні білки, що входять до складу засобів для прання для видалення певних плям. З хімічної точки зору їх можна назвати каталізаторами — речовинами, що прискорюють хімічні реакції.
Ці сполуки отримані з організмів, що мешкають у регіонах з прохолодним кліматом, що дозволяє їм функціонувати при низькій температурі.
З цим пов'язане важливе обмеження: у занадто гарячій воді вони згорнуться і працювати не будуть. Оптимальною можна вважати температуру до 40 °C.
Що краще — порошок чи рідина?
На це питання австралійський хімік відповіді не дає. Він рекомендує поекспериментувати з різними засобами, щоб знайти те, що найкраще підходить саме вам і відповідає вашим потребам, сімейному бюджету та екологічним міркуванням, таким як наявність упаковки, що переробляється.
Джерело: ukr.media
