Київ запроваджує “Єдину електронну бібліотеку” для об’єднання міських книгозбірень
У столиці стартував пілотний проєкт “Єдина електронна бібліотека”, мета якого — інтегрувати публічні бібліотеки міста в єдине інформаційне середовище. Це дозволить спростити роботу бібліотекарів та зробити послуги зручнішими для читачів.
Проєкт передбачає створення системи, яка в перспективі дозволить киянам користуватися одним читацьким квитком для всіх бібліотек міста. Також з’явиться можливість бачити наявність книжок онлайн та бронювати їх.
Наразі до пілотної версії підключено три дитячі бібліотеки: Центральна бібліотека імені Т. Г. Шевченка, бібліотека № 2 для дітей Деснянського району та бібліотека № 119 для дітей Деснянського району. Читацький квиток, оформлений в одній з цих бібліотек, уже діє в усіх трьох. Наступним кроком є підключення інших дитячих бібліотек столиці та інтеграція системи з “Київ Цифровий” і Порталом послуг Києва.
За словами директорки департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторії Іцкович, у майбутньому користувачі матимуть особистий кабінет, зможуть переглядати єдиний електронний каталог, шукати та бронювати видання.
Причини створення власної системи
Директор департаменту культури КМДА Сергій Анжияк пояснив, що місто вирішило розробляти власну систему, оскільки попередні програмні продукти, які використовувалися бібліотеками з 2014 року, значною мірою мали російське походження та не оновлювалися. Тому створення муніципальної системи, яка відповідає сучасним потребам, стало принциповим завданням.
Тестування на базі дитячих бібліотек дозволить перевірити процеси, доопрацювати функціонал та підготувати систему до розгортання на всю мережу публічних бібліотек Києва. Для бібліотекарів це означає спрощення роботи, автоматизацію процесів та доступ до єдиної бази даних. Для читачів — новий зручний сервіс.
Серед переваг нової системи — можливість вести консолідовану статистику, відстежувати динаміку видачі книг, популярність видань та активність користувачів.
Експертна оцінка та виклики
Президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй зазначила, що місто розробляє “платформу бібліотечних сервісів” на основі сучасних бібліотечних стандартів (IFLA LRM, BibFrame) та пов’язаних даних, а не адаптує старі системи. Вона також висловила думку, що термін “електронна бібліотека” не зовсім точно відображає суть проєкту, який більше схожий на єдину платформу бібліотечних сервісів.
Бруй навела приклади подібних проєктів у Запоріжжі (“Є-книга”) та Львові (система Koha), відзначивши, що львівський варіант, який використовує міжнародно визнану систему, є більш перспективним, хоч і орієнтований на роботу з паперовими документами.
Основними викликами переходу на нову систему експертка назвала коректне перенесення накопичених даних з попередніх систем, що ускладнюється при об’єднанні багатьох бібліотек. Також важливим є вирішення юридичних питань щодо організації роботи з базою читачів та захисту персональних даних, а також чітке розмежування прав доступу для бібліотекарів.
Потреби на національному рівні
Оксана Бруй наголосила на необхідності розробки загальнонаціональних рішень, зокрема:
- Створення Національної системи централізованої каталогізації.
- Переведення національних і державних бібліотек на єдину платформу бібліотечних сервісів.
- Формування зведеного каталогу провідних бібліотек.
- Реалізація Програми інформатизації бібліотек.
На думку Бруй, не варто розробляти власне програмне забезпечення з нуля за державні кошти, оскільки це невиправдано довго і дорого. Краще використовувати вже наявні, перевірені рішення та доопрацьовувати їх відповідно до потреб.