Міністерство культури України розробляє комплекс заходів для підтримки книжкової галузі, яка зазнала значних збитків через російські атаки на видавництва, друкарні та книжкові склади. Планується відновити державну програму поповнення бібліотечних фондів, запровадити швидкі гранти для малих видавництв та страхування воєнних ризиків для готових накладів.
За словами заступниці міністра культури Богдани Лаюк, це перша з 2022 року робота над відновленням державної програми поповнення бібліотечних фондів українськими книжками. Механізми її запуску узгоджують з Міністерством фінансів, а також працюють з Міністерством освіти над закупівлею книг для шкільних бібліотек.
Спільно з Київською школою економіки, Книжковим Арсеналом та Українським інститутом книги, Мінкульт готує програму швидких грантів для малих видавництв, спрямовану, зокрема, на друк книг. Умови програми будуть оголошені найближчим часом, після чого розпочнеться фандрейзингова кампанія з партнерами.
Серед інших запланованих рішень:
- Розширення програми «Тисячовесна» на книги у 2027 році та її адаптація до потреб книжкової галузі.
- Компенсація оренди для книгарень.
- Розширення програми «єКнига».
- Страхування воєнних ризиків для готових книжкових накладів.
- Залучення міжнародного фінансування.
Для постраждалих підприємств вже доступні гранти програми «Власна справа» на суму до 2,5 млн грн. Друкарні також можуть скористатися грантами для переробних підприємств на відновлення виробництва до 16 млн грн.
«Ми вже втратили у вогні щонайменше третину книжок за цей рік. Страждає кожна ланка індустрії. Ми збираємо інформацію про збитки від видавців, книгарень та друкарень, але з різних джерел розуміємо, що втрати величезні, а наслідки будуть вражаючими. Це книги, які мали б забезпечити обігові кошти та можливість для реалізації наступних проєктів», — зазначила Богдана Лаюк.
Знищення накладів може призвести до скорочення кількості дебютів, книг українських авторів, експериментальних видань та окремих перекладних проєктів. Особливо відчутними наслідки будуть для малих та нішевих видавництв. Фізичне знищення книг також вплине на авторів, літературу та проведення книжкових заходів.
Богдана Лаюк закликала читачів підтримувати українські видавництва, купуючи їхні книги, місцеві ради — виділяти кошти на поповнення бібліотечних фондів, а дистриб’юторів — не продавати залишки накладів зі складів за заниженими цінами.
Міністерство також проводить міжвідомчі наради та працює з партнерами над залученням коштів для пільгового кредитування видавців. «Сьогодні українська книжка та українська література знову в моменті великої загрози», — наголосила вона.
Нагадаємо, 2 липня внаслідок атаки зруйнували центральний склад логістичної компанії Denka Logistics, де зберігалися книги видавництва BookChef. Тоді було знищено близько 800 тисяч примірників. У ніч на 19 липня російська атака знищила склад видавництва «Книголав», де було втрачено близько 250 тисяч книг, а також друкарню групи «Конві».
1 серпня внаслідок російського обстрілу Харкова пошкодили склади видавництва «Ранок», де зберігалася продукція «КнигоЛенду», «Фабули», READBERRY та Korali books. Під час пожежі згоріли, зокрема, 600 тисяч підручників. Загальні збитки оцінюють у 8 мільйонів примірників.
У ніч на 16 серпня під час російської атаки на Київ постраждали офіси й склади видавництв «Наш Формат», «Лабораторія», BookChef та РМ біля станції метро «Почайна», а також книжковий ринок «Петрівка».
Унаслідок російської атаки на Київ та область у ніч на 28 серпня безпілотник влучив у склад «Нової пошти» у Святопетрівському. Там зберігалися книги книгарень Readeat і Book.ua, видавництв «Основи», «Крапки», «Муркіт», «Хто це», Creative Women Publishing, «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Стилет і стилос», ІРІО та інших. Також згорів склад видавництва Vivat у Києві.