У Києві пропонують перейменувати Бессарабську площу та проїзд на Басарабські
У столиці розглядають можливість приведення назв Бессарабської площі та Бессарабського проїзду у відповідність до норм сучасного українського правопису. Натомість пропонують називати їх Басарабською площею та Басарабським проїздом відповідно. Відповідний проєкт рішення міська рада Києва оприлюднила 19 серпня 2026 року.
Наразі документ перебуває на розгляді профільних комісій Київради. Зазначається, що зміни не стосуватимуться Бессарабського ринку.
Підставою для ініціативи стали звернення Уповноваженого із захисту державної мови до Київського міського голови, які були подані 25 травня та 24 липня 2026 року. До одного зі звернень долучили висновки Національної комісії зі стандартів державної мови та Інституту української мови НАН України. У цих документах наголошується, що написання “Бессарабка”, “Бессарабська біржа” та “Бессарабський ринок” із подвоєною літерою “с” є русизмом.
Мовні інституції рекомендували повернути в український вжиток історично правильні форми “Басарабія”, “Басарабщина”, “басарабський” та “басарабець”, які традиційно пишуться з однією літерою “с” та літерою “а”. Таке написання відповідає стандарту державної мови “Український правопис”, затвердженому 1 березня 2026 року.
Як зазначається у пояснювальній записці до проєкту, головна мета — привести назви площі у Шевченківському районі та проїзду в Печерському районі Києва до сучасних мовних норм.
Проєкт підготував Департамент суспільних комунікацій КМДА за поданням Київського міського голови. Його реалізація, згідно з документом, не потребуватиме додаткових витрат із міського бюджету.
Басарабія — історичний регіон, що охоплює територію сучасної Молдови, південну частину Одеської області та деякі райони Чернівецької області. У румунській мові назва цього регіону пишеться як Basarabia.
Як повідомлялося раніше, у липні 2025 року міністр закордонних справ Андрій Сибіга виступив із пропозицією відновлювати традиційні українські назви іноземних міст і регіонів. Зокрема, він запропонував використовувати назви “Берестя” замість “Брест” та “Доброчин” замість “Дебрецен”.