Зовнішнє перестрахування для України, і так незначне, скоротилося ще більше. Таку думку висловив заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін під час міжвідомчої наради, яку 10 серпня провів комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
За словами Перелигіна, якщо 1 червня ємність зовнішнього перестрахування для України становила приблизно 1-1,5 мільярда доларів, то зараз від цієї суми майже нічого не залишилося. Раніше, наприклад, компанія Lloyds надавала Україні близько 300-400 мільйонів доларів перестрахувального капіталу за відносно високими ставками 5-6%, а іноді й 8%. Сьогодні ж на ринку Lloyds практично залишилися лише ситуативні пропозиції за цінами 8-12%, що є нереалістичними.
Заступник міністра підкреслив, що навіть якщо зараз стимулювати місцевих страховиків страхувати український бізнес, який постраждав, вони не матимуть змоги здійснити перестрахування.
«Тому наразі ми розробляємо механізм універсальної системи страхування та консультуватимемося з бізнесом. Ми вже контактували, наприклад, з паливним сектором – провели кілька секторальних нарад. Плануємо виходити до роздрібного сектору, до логістів, енергетиків тощо. Ми зараз працюємо над цим механізмом», – зазначив він.
Перелигін також повідомив, що Мінекономіки підготувало та направило на погодження зміни до постанови №1541. Ця постанова запровадила державний механізм страхування та компенсації воєнних ризиків для бізнесу через Експортно-кредитне агентство (ЕКА).
Запропоновані зміни розширюють сферу страхування для паливного сектору: до приміщень та обладнання АЗС додаються резервуари, запаси пального, пальне в транзиті та транспорт для його перевезення. Крім того, до переліку майна, що підпадає під дію механізму, внесено сільськогосподарську техніку для підтримки агросектору та важкий вантажний автотранспорт категорії С (понад 7,5 тонни) для підтримки логістики та продуктового ритейлу. Також пропонується поширити програму на Київ та Київську область як території підвищеного ризику та дозволити страхувати орендоване майно.
«Це те, що ми зробили на даний момент. Я повністю згоден з Данилом Олександровичем (голова фінкомітету Гетманцев), що система не є ідеальною і потребує дуже швидких напрацювань та додаткових конкретних рішень. Додам, що з точки зору документообігу ми дещо спрощуємо бюрократію щодо цього механізму», – зазначив він.