Українські банки прогнозують подальше зростання кредитних портфелів як для бізнесу, так і для населення протягом наступних 12 місяців. Особливо очікується збільшення попиту на всі види корпоративних і роздрібних позик у третьому кварталі. Про це свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
Водночас, порівняно з попереднім кварталом, ці очікування стали дещо стриманішими. Баланс відповідей щодо зростання кредитного портфеля бізнесу знизився до 38,2% (з 72,2% у першому кварталі 2026 року), а для населення – до 38,9% (з 65,1%).
Банки також прогнозують незначне поліпшення якості корпоративного кредитного портфеля протягом наступних 12 місяців. Баланс відповідей з цього питання склав 7,3% проти 7,1% кварталом раніше. Однак, четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості позик населенню, хоча відповідний баланс став менш негативним – “мінус” 16,3% проти “мінус” 17%.
Фінансові установи також прогнозують зростання обсягів депозитів як від бізнесу, так і від населення. Баланс відповідей щодо очікуваної зміни обсягу депозитів корпоративного сектору підвищився до 53,7% (з 50,7%) і став найвищим показником від початку повномасштабного вторгнення. Для населення цей показник зріс до 53,8% (з 53,3%).
У другому кварталі попит бізнесу на кредити демонстрував зростання: загальний баланс відповідей підвищився до 35,5% (з 34,4% у січні-березні), що також є найвищим рівнем від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільш суттєво зросла потреба у довгострокових кредитах – до 35,4% (з 24,6%). Попит на кредити для малого та середнього бізнесу (МСП) зріс до 24,7% (з 23,8%). Попит на позики для великих підприємств також збільшився, але менш виражено, ніж у попередньому кварталі: баланс відповідей знизився до 26,9% (з 34%).
Основними причинами зростання корпоративного попиту банки називають потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі. У третьому кварталі очікується подальше збільшення попиту на всі види кредитів для бізнесу, особливо на довгострокові.
Попит з боку населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, попит на споживчі позики зростає з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – з початку 2025 року.
У липні-вересні банки очікують подальшого підвищення попиту домогосподарств на кредити, з акцентом на іпотеку. Окремі великі банки як основні чинники зростання іпотечного попиту відзначили зниження вартості позик та поліпшення перспектив ринку нерухомості.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору в другому кварталі практично не змінилися: баланс відповідей становив 1,7% проти “мінусу” 2,9% кварталом раніше. Для МСП стандарти стали м’якшими, хоча й менш суттєво, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінусу” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують змінювати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх пом’якшення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок бізнесу у другому кварталі суттєво не змінився: баланс відповідей склав 0% проти 12,6% кварталом раніше. Для МСП цей показник становив 13% проти 24,4%, що пов’язано з можливістю деяких банків надавати їм більші позики.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як за іпотекою, так і за споживчими позиками. Баланс відповідей щодо іпотеки знизився до “мінусу” 14,9% (з нульового рівня), а щодо споживчих кредитів становив “мінус” 21,5% (проти “мінусу” 23,1% кварталом раніше).
Основним чинником пом’якшення стандартів споживчого кредитування залишалася конкуренція між банками. Для іпотеки додатковими факторами стали очікування щодо загальноекономічної активності та перспективи ринку нерухомості.
У третьому кварталі банки також очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум та термінів споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча для МСП воно схилялося до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували зростання кредитного, валютного ризиків та ризику ліквідності. Баланс відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% (з 24,9% квартал тому), щодо валютного ризику становив 14,5% (проти 21,3%), ризику ліквідності – 8,4% (проти 18,8%). Процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, які сукупно володіють 96% активів банківської системи.