Народні депутати України зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №15431 “Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин”. Документ покликаний замінити застарілий попередній закон, цифровізувати галузь шляхом створення Єдиного мисливського реєстру, запровадити “плани сталого використання” замість централізованих лімітів та гармонізувати українське законодавство з нормами Європейського Союзу.
Згідно з пояснювальною запискою, реформа також передбачає залучення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування оренди угідь та створення спеціалізованого центрального органу виконавчої влади (агентства) для нагляду та розвитку галузі.
Ініціаторами законопроєкту є народні депутати Ігор Марчук, Давид Арахамія, Олег Бондаренко, Олександр Корнієнко та Олександр Гайду.
Автори документа наголошують, що запропоновані зміни дозволять залучити інвестиції, зменшити паперову бюрократію, привести українське законодавство у відповідність до стандартів ЄС, а також врахувати наслідки війни та кліматичних змін для природних ресурсів.
Водночас низка провідних зоозахисних та природоохоронних організацій, серед яких UAnimals, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), “Зелена сила” та Асоціація зоозахисних організацій України, виступили проти законопроєкту та закликали народних депутатів відхилити його у першому читанні.
Активісти зазначають, що стаття 1 законопроєкту визначає полювання як “вид активного відпочинку”, а шкури, роги та ікла тварин – як “мисливські трофеї”. На їхню думку, це легалізує вбивство тварин задля розваги та естетичних цілей.
Серед ключових зауважень організацій до документа: фактичне нівелювання “сезону тиші”, оскільки перехідні положення дозволяють полювання на самця козулі з 1 травня, тобто в період народження та вигодовування потомства. Також організацій стурбовані розширенням переліку дозволених знарядь і методів добування тварин, включно з використанням приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних приладів, а також дозволом на нічне полювання на кабана, вовка, лисицю, шакала та єнотоподібного собаку.
Зоозахисники також виступають проти легалізації “canned hunting” – полювання в штучно ізольованих вольєрах або напіввільних умовах.
Організації не погоджуються і з тим, що до переліку “небажаних тварин” включено не лише диких хижаків, а й безпритульних або домашніх собак і котів, які опинилися в угіддях без нагляду. Це, на їхню думку, дозволяє їхній відстріл або вилучення під приводом регулювання чисельності.
Крім того, як зазначається у заявах організацій, зниження вимог до мінімальної площі мисливських угідь з 3 тис. гектарів до 500 гектарів та низькі ставки оренди лісових угідь можуть призвести до приватизації лісових масивів вузьким колом осіб.