Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України готує зміни до правил формування кошторисів на будівництво об’єктів, що фінансуються за публічні кошти. Мета реформи — зробити аналіз цін більш практичним, зменшити бюрократію для замовників та водночас зберегти ефективний контроль за використанням бюджетних коштів.
“Реформа ціноутворення у будівництві є фундаментальною для всієї системи відбудови. Наше завдання — знайти баланс між максимальною прозорістю використання публічних коштів і швидкою реалізацією проєктів, які сьогодні критично важливі для країни”, — зазначила заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська.
За її словами, реформа має не створювати додаткові бар’єри, а надати замовникам зрозумілі цифрові інструменти для аналізу цін, захистити їх від суб’єктивних претензій контролюючих органів та забезпечити бізнесу прозорі правила роботи.
Однією з ключових пропозицій є встановлення порогу у 1,5 мільйона гривень. Якщо вартість об’єкта перевищує цю суму, аналіз цін проводитиметься за процедурою, визначеною постановою №1512. Для дешевших об’єктів замовники зможуть самостійно визначати порядок аналізу цін у внутрішніх документах.
У міністерстві очікують, що це допоможе уникнути зайвої бюрократії для невеликих проєктів, зокрема шкіл, лікарень та інших соціальних об’єктів.
Також пропонується спростити підготовку звітів завдяки різному підходу до позицій у кошторисі залежно від їхнього впливу на загальну вартість будівництва:
- Матеріали, що формують 60% вартості, перевірятимуть за повною процедурою.
- Для ресурсів, які становлять 35% вартості, діятиме спрощений аналіз.
- Для малоцінних матеріалів вимоги до підтвердження джерел інформації будуть мінімізовані.
За експертними оцінками, такий підхід може скоротити час на формування звіту до 80%.
Окремо пропонується врегулювати взаємодію з постачальниками. Граничний строк очікування відповіді на запит щодо цін хочуть встановити на рівні п’яти робочих днів.
Якщо відповідь не надійде, факт направлення запиту фіксуватиметься в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва і вважатиметься достатнім підтвердженням відсутності конкурентних пропозицій.
Офіційні прайс-листи виробників і дані з бази цін у системі також пропонують прирівняти до комерційних пропозицій.
Проєкт змін розмежовує відповідальність учасників процесу. За достовірність інформації про статус постачальника, наприклад офіційного дистриб’ютора, відповідатиме особа, яка подає цінову пропозицію. Замовники та кошторисники не будуть зобов’язані додатково перевіряти ці дані.
Для виробників будівельної продукції пропонують закріпити, що розміщення цін у базі даних має лише індикативний характер і не створює зобов’язання продавати продукцію саме за оприлюдненими цінами.
Також передбачено безоплатне внесення інформації до системи через API, що має стимулювати активніше наповнення бази цін.
Крім того, зміни мають визначити функції замовника та підрядника на різних етапах будівельного проєкту. Перехідні положення повинні запобігти зупинню вже розпочатих робіт або повторному проходженню експертизи лише через нові вимоги до електронних звітів.
Нагадаємо, у червні Мінрозвитку затвердило наказ, який приводить кошторисні норми у відповідність до раніше ухвалених урядових рішень. Документ вносить Зміни №6 до “Настанови з визначення вартості будівництва” для проєктів, що фінансуються за публічні кошти або кредити під державні гарантії.