Національний банк України (НБУ) пропонує запровадити маркування кожної платіжної операції за рівнем ризику: низького, середнього або високого. Операції з високим ризиком автоматично блокуватимуться до з’ясування деталей та отримання підтвердження від користувача. Таке нововведення передбачено проєктом постанови регулятора.
За планами, операції з низьким рівнем ризику виконуватимуться автоматично. Середній ризик передбачатиме можливість зупинення для отримання підтвердження користувача або перевірки співробітниками платіжної установи. Критерії визначення ризику для кожного рівня установи встановлюватимуть самостійно у своїх внутрішніх документах.
Проєкт також запроваджує єдині підходи до моніторингу та звірки платіжних операцій, що є частиною управління операційним ризиком. Надавачі платіжних послуг мають здійснювати постійний моніторинг та щоденну звірку платежів.
У випадках технічної або іншої неможливості проведення моніторингу, установа повинна буде виконувати платежі лише за умови можливості контролю. Про інциденти високого рівня критичності необхідно буде негайно повідомляти НБУ, але не пізніше ніж через годину після їх виникнення.
Платіжний моніторинг призначений для виявлення нетипових, неакцептованих, помилкових та неналежних операцій. Він не замінюватиме фінансовий моніторинг, що використовується для протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму.
Для виявлення нетипових операцій платіжні установи зможуть використовувати моделі на основі штучного інтелекту та машинного навчання. При застосуванні таких технологій установи повинні забезпечувати постійне навчання моделей та регулярне оновлення даних.
До ознак нетипової поведінки проєкт відносить, зокрема, відкриття великої кількості рахунків або платіжних засобів, концентрацію однотипних операцій, нетипові суми та надмірну частоту переказів. Прикладом може бути отримання понад 10 поповнень за менш ніж 60 хвилин.
Платіжні установи зобов’яжуть вести перелік користувачів, чиї операції потребують посиленого контролю. До нього потраплятимуть фізичні особи, які передали право розпоряджатися рахунком третім особам, торговці, які порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному їм коду категорії торговця.
Інформація з такого переліку зберігатиметься протягом року. Під час моніторингу установи зможуть встановлювати користувачам ліміти на операції, обмеження щодо кількості платіжних інструментів або відкриття інших рахунків, відповідно до договорів та внутрішніх правил.
Проєкт також спрямований на боротьбу з міскодингом – невідповідністю присвоєного отримувачу коду діяльності його фактичній роботі. Еквайри повинні будуть перевіряти діяльність отримувачів, аналізувати платежі та їх аномальні сплески, а також інформацію на вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та застосунках.
Окремі процеси моніторингу можна буде передати на аутсорсинг процесинговій установі. Однак, відповідальність за ці операції залишатиметься за надавачем платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно блокувати та аналізувати нетипові операції, ухвалювати рішення щодо їх виконання, змінювати правила або встановлювати маркери ризику.
Нові вимоги стосуватимуться банків та небанківських платіжних установ, за винятком малих платіжних установ. Після ухвалення постанови вони матимуть 90 днів для приведення своєї діяльності у відповідність до нових правил.
Національний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінками НБУ, впровадження цих вимог не потребуватиме додаткових витрат від громадян. Натомість, учасники ринку можуть зазнати певних витрат у разі залучення сторонніх організацій для моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.