Patron Pet Center – це центр адопції тварин, розташований на ВДНГ у Києві. Його мета – не просто утримувати тварин, а знаходити їм нові родини. Тут дбають про комфорт і здоров’я кожного мешканця, створюючи умови, наближені до домашніх, та надаючи професійну медичну допомогу.
Життя тварин у Patron Pet Center
У центрі створено окремі зони для собак і котів. Собачий квартал складається з індивідуальних боксів із шумоізоляцією, вентиляцією та підігрівом підлоги. Для потенційних господарів облаштовано кімнату адаптації, де вони можуть познайомитися з твариною в спокійній обстановці.
Котячий поверх має простір для здорових котів, готових до прилаштування, а також ізольовані кімнати для тварин із ВІК (вірус імунодефіциту котів), лейкозом, або для самотніх матерів із кошенятами. Усі новоприбулі коти проходять обов’язковий карантин, під час якого їх оглядають, вакцинують та стерилізують.
Загалом у центрі проживає близько 270 тварин. Минулого року сюди евакуювали 453 тварини, а 423 знайшли нові домівки. Попит на собак значно перевищує можливості центру: на один бокс претендують десятки тварин. Ситуація з котами краща, щотижня сюди можуть приймати десятки нових мешканців.
Пріоритет надається тваринам із прифронтових територій. Водночас центр завжди має вільний бокс для киян, які втратили своїх улюбленців через обстріли. Катерина Волошина, виконавча директорка притулку, зазначає, що найгірший сценарій – це коли тварин підкидають під двері центру, оскільки це створює хибний зв’язок у людей, які стикаються з відмовою через переповненість.
Тварини в центрі мають чіткий розклад, тиху годину, індивідуальне харчування та регулярні медичні огляди. Власні маніпуляційні кабінети дозволяють проводити необхідні процедури на місці.
Деякі тварини мають травми, пов’язані з війною. Собака Джессіка, наприклад, реагує на вибухи, розбираючи свій бокс, щоб впоратися зі стресом.
Як взяти тварину з притулку
Потенційні господарі заповнюють анкету, де вказують інформацію про свої побутові умови, ставлення до тварин та очікування. У разі сумнівів команда центру проводить додаткову співбесіду. Особлива увага приділяється фінансовій спроможності майбутніх власників, хоча низький дохід не є автоматичною відмовою, якщо людина готова щиро піклуватися про тварину.
Якщо людина орендує житло, потрібен дозвіл від власника нерухомості на утримання тварини.
Для тих, хто не може забрати тварину додому, існує програма дистанційної опіки. Опікуни фінансово підтримують тварину та отримують регулярні фото- й відеозвіти.
Вивезення тварини за кордон вимагає додаткових витрат на паспорт та документи (близько 300 євро), які покриває новий власник.
Центр наголошує на важливості відповідального підходу до адопції. Багато людей, взявши тварину, усвідомлюють, наскільки це змінює їхнє життя. Лише невелика частина залишається з твариною на довгий термін, якщо емоційний зв’язок не сформувався.
В Україні відповідальність за жорстоке поводження з тваринами залишається мінімальною. Навіть у випадках, коли тварина вижила після знущань, кривдник несе лише адміністративну відповідальність. Прикладом є історія собаки Гекати, яку чоловік прив’язав під мостом, але уникнув покарання.
Команда Patron Pet Center
Штат центру налічує 42 людини, які працюють у різних відділах: кіпери, адміністратори, SMM-спеціаліст, бухгалтер. До роботи долучається також близько 7000 волонтерів, які допомагають з доглядом за тваринами.
Критерії відбору персоналу змінилися: зараз пріоритет надається кандидатам, які вміють знаходити спільну мову з тваринами, навіть якщо вони не є надто комунікабельними з колегами. Робота в притулку вимагає не лише фізичної витривалості, а й емоційної стійкості. Важливо, щоб працівники поділяли спільні цінності та любов до тварин. Категорично не беруть людей, пов’язаних із РФ, або тих, хто вважає нормою жорстоке ставлення до тварин.
Робота кіперів
Кіпери котів мають менше фізичне навантаження, працюючи в теплих приміщеннях. Кіпери собак виконують виснажливу роботу: щодня вигулюють десятки собак, годують їх, прибирають бокси. Вони відповідають за всіх наслідків розладів травлення, стресу чи інших проблем, з якими стикаються тварини.
Деяких собак вигулюють лише досвідчені кіпери, які знайшли до них індивідуальний підхід. Перші тижні присвячуються вивченню поведінкових патернів тварини, щоб зрозуміти її минуле життя. Собак, які бояться погладжувань чи різких рухів, не відпускають на прогулянки з волонтерами, щоб уникнути потенційної небезпеки.
Окремий напрям роботи – підготовка сервісних собак для ветеранів із ПТСР. Тварин тренують розпізнавати маркери стресу та допомагати в повсякденних справах, наприклад, подавати милицю чи допомагати з кріслом колісним.
Щоб запобігти вигоранню співробітників, центр працює за чіткими регламентами, а не на емоціях. Рішення про адопцію ухвалює адміністратор, старший адміністратор і старший кіпер. Якщо консенсус не досягнуто, фінальне слово за керівницею.
Центр докладає всіх зусиль, щоб боротися за життя тварин. Нещодавно команда намагалася врятувати старого пса Вєню з онкологією, але, на жаль, пес помер. Це була перша смерть собаки за пів року. Смертність серед котів становить близько 3%, що вважається низьким показником.
Бюджет Patron Pet Center
Щомісячні витрати на утримання центру сягають майже півтора мільйона гривень. Ця сума покриває харчування, ветеринарне обслуговування, оренду, комунальні послуги, ліки, вакцини, чипування, зарплати співробітникам та податки.
90% фінансування центру забезпечують його засновники, Андрій Ставніцер і Ростислав Вовк. Для фінансової автономії центр активно шукає нових донорів. Через фокус на військових потребах, багато потенційних донорів надають перевагу підтримці ЗСУ.
Під час холодів та відключень світла центр працює від генератора. Наступного опалювального сезону команда планує знайти комплексне рішення для стабільного опалення приміщень.
За даними Держстату, кількість безпритульних тварин в Україні перевищує 300 000, і війна лише погіршила цю ситуацію. Катерина Волошина наголошує, що стерилізація є найефективнішим способом гуманної боротьби з безпритульністю.