У Києві, в нещодавно оновленому сквері на розі вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького, встановили так звані «пісуари для песиків». Цей нововведений елемент благоустрою покликаний захистити рослини від собачих міток та створити комфортніші умови для містян.
Бетонні конуси, що нагадують пісуари, з’явилися на вході до скверу. Інформаційна табличка пояснює, що собаки можуть залишати на них свої «повідомлення», що дозволить зберегти зелені насадження. Сквер був оновлений за концепцією Acoustic Park, зокрема, з’явилися нові доріжки, лави, освітлення та проведено озеленення.
Загалом у сквері облаштовано кілька таких «пісуарів», розташованих як уздовж вулиці Олеся Гончара, так і з боку вулиці Богдана Хмельницького.
Чеська розробка
Ідея пісуарів для собак є чеським винаходом. Близько десяти років тому мешканець Брно Франтішек Томечек запропонував цю концепцію, а графічна дизайнерка Шарка Фіалова допомогла в її розвитку та отриманні патенту. Зараз такі собачі пісуари продають у Канаді та кількох європейських країнах, зокрема їх можна побачити в Брно, Празі, Варшаві, Будапешті та Калгарі.
У вересні 2023 року подібні пісуари встановили у чеському місті Плзень, де існувала проблема собачих міток на фасадах будівель. Для одного з районів міста закупили 24 бетонні конструкції.
Конструкція пісуара передбачає отвори, через які невелика кількість сечі потрапляє до резервуара всередині. Це створює постійний запаховий слід, який не змивається дощем чи снігом і приваблює інших собак. За задумом, це спонукає тварин мітити територію саме в визначеному місці.
«Собакам подобається форма пісуара, а також запах. Навіть якщо вони підходять до пісуара три-п’ять разів на день, у них є причина знову помочитися на нього, тому що вони відчувають запах сечі останньої собаки, яка туди підходила, і хочуть замаскувати його своїм власним. Так вони ніби мітять свою територію. І так собака завжди пісяє в одне заздалегідь визначене місце», – розповідають розробники.
Зазначається, що пісуари призначені переважно для самців, оскільки самки, які зазвичай мочаться сидячи, не створюють такої проблеми для міста. Розробники також представили дерев’яний варіант пісуара для встановлення на приватних подвір’ях.
При виборі місць для пісуарів у Плзені враховували безпеку тварин: встановлювали їх лише в зелених зонах, а не на прохідних частинах тротуарів. Також, з огляду на територіальну поведінку собак, пісуари розміщували на початку або в кінці вулиці, або на перехрестях.
Хто зробив пісуар для собак у Києві
Пісуари, встановлені в київському сквері, є цілісними бетонними конусами з вкрапленнями камінців і не мають внутрішнього резервуара для сечі. У КП УЗН Шевченківського району, яке їх виготовило, пояснюють, що наявність резервуара не є принциповою.
«Отвори створені для того, щоб затримувати сечу й щоб вона пахла для собак. Тоді вони підходитимуть понюхати, що це таке. Але отвори – це не обов’язковий елемент. Камінці в нашому пісуарі виконують схожу роль, для собак це теж привабливо», – пояснює Ірина Благоляк, провідна інженерка з ландшафтного дизайну КП УЗН Шевченківського району, яка запропонувала цю ідею для Києва.
Вона додає, що в Іспанії, наприклад, використовують металеві стовпчики, а в деяких собачих туалетах є навіть зливна система. Головне, щоб люди підводили своїх собак до визначеного місця.
Ірина Благоляк також зазначає, що бачила подібні конструкції в європейських містах. Вони ефективно захищають рослини та фасади будівель від собачих міток.
Ці пісуари – перші від «Київзеленбуду» в місті. Це експериментальний проєкт, який може бути поширений на інші зелені зони залежно від результатів.
«Я запропонувала встановити пісуари, тому що саме в цьому скверику немає зон для вигулу собак. Це місце тінисте, тому тут не росли б газони, натомість на локації висаджені багаторічники. Тобто пісуар потрібний, щоб захистити рослини, але щоб собаки теж могли задовольнити свої потреби, тому що вони теж мешканці міста», – каже Благоляк.
У сквері ростуть лаванда, осока, гортензії, спірея та злаки. Якщо пісуари допоможуть зберегти ці рослини, практика може бути цікавою для міста.
Де в місті собаки можуть ходити в туалет
Вигулювати собак та гратися з ними без повідця можна не всюди. Вигул передбачає задоволення фізіологічних потреб тварини, на відміну від простого супроводження.
Правила вигулу тварин встановлюються місцевими адміністраціями. У Києві діють «Правила утримання собак і котів у місті Києві». Згідно з ними, собак можна вигулювати на прибудинкових територіях із тильної або технічної сторони будинку. Вигул у парках заборонений, якщо це не спеціально відведена зона, проте супроводжувати тварин на повідці можна.
Зонами для вигулу також є зони відчуження вздовж доріг, під лініями електропередач, санітарні зони навколо АЗС, пустирі, ліси, лісопосадки, малолюдні території (наприклад, схили Дніпра) та береги річок (окрім пляжів і місць масового відпочинку).
Власники тварин зобов’язані прибирати екскременти своїх улюбленців у місцях загального користування.