Державна служба фінансового моніторингу України у першому півріччі 2026 року збільшила у 2,3 раза кількість матеріалів про “скрутки” та конвертаційні центри, переданих до правоохоронних органів. Загалом було направлено 149 таких узагальнених матеріалів, що значно перевищує показники аналогічного періоду 2025 року.
Загальна сума фінансових операцій, пов’язаних із цими схемами, становила 78,3 мільярда гривень. У Держфінмоніторингу пояснюють, що “скрутки” та конвертаційні центри генерують найбільші обсяги тіньових коштів серед матеріалів, що стосуються податкових злочинів. Очільник відомства наголосив, що боротьба з тіньовою економікою в умовах повномасштабної війни є питанням економічної та національної безпеки.
Окремим напрямком роботи фінансової розвідки залишається протидія використанню “дропів” – осіб, які передають стороннім свої банківські картки або доступ до рахунків. За перші шість місяців 2026 року Держфінмоніторинг підготував 432 узагальнені матеріали щодо діяльності “дропів”, проаналізував понад 26 тисяч банківських рахунків та встановив понад 12 тисяч осіб, які могли бути залучені до цих схем.
Завдяки співпраці Держфінмоніторингу, Національного банку України та приватних банків, кількість фінансових установ, які фігурували в аналізі схем із “дропами”, зменшилася з 45 торік до 25 цього року. Це свідчить про посилення внутрішнього фінансового моніторингу з боку банків.
Як повідомлялося раніше, за підсумками першого півріччя 2026 року Держфінмоніторинг направив до правоохоронних органів 1 368 матеріалів щодо підозрілих фінансових операцій, що втричі перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Загальна сума операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією злочинних доходів та іншими правопорушеннями, зросла більш ніж удвічі – до 194,2 мільярда гривень.