У липні українські театри завершують свою роботу, але до середини місяця ще є можливість побачити найобговорюваніші постановки року та прем’єри: від “Троянства” Давида Петросяна до “Ukrainomania” у театрі Заньковецької у Львові.
“Троянство”
Національний академічний театр ім. І. Франка
Найбільш резонансна вистава сезону – це “Троянство” у постановці Давида Петросяна. Драматургія, написана одним із найвизначніших сучасних українських авторів, засновником руху нової драми Максимом Курочкіним, розгортається до початку повномасштабного вторгнення. За сюжетом, сценаристу доручають створити адаптацію “Енеїди”. Автор розпочинає переосмислення античного міфу, зосереджуючись не на Енеї, якого у його версії немає, а на персонажах, що залишаються поза увагою та не потрапляють на сторінки епосу Вергілія й Котляревського. Проте, такий погляд на відому історію викликає занепокоєння у творчої групи, і вони поступово трансформують розповідь у звичний формат народного бурлеску. Автор балансує між бажанням догодити та зберегти власне бачення, проте завершити історію йому не вдається.
“Троянство” – це постановка, яку обов’язково варто побачити. Якщо потрібно обрати лише одну виставу до завершення сезону, нехай це буде саме вона. Перш за все, через фірмову холодну іронію Петросяна, за допомогою якої режисер досліджує суспільство та нас самих; завдяки чудовим акторським роботам – зокрема, директора театру Франка Євгена Нищука, який втілює образ патетичного та самозакоханого продюсера, що керує проєктом; а також завдяки концептуальній та інтелектуальній сценографії художниці Ольги Штейн.
Реклама.
2 липня
“Ой, не ходи Грицю”
Національний академічний театр Лесі Українки
Сучасна інтерпретація п’єси Михайла Старицького “Ой, не ходи, Грицю…” переносить знайому історію про кохання та зраду в атмосферу сучасних міських околиць. 22-річний режисер Максим Свець, який навчається у майстерні Івана Уривського, трактує класичну п’єсу Старицького про сільських хлопців, закоханих у норовливу Марусю, як напружену та нервову драму про байдужих молодих людей, які насправді не відчувають любові ні до кого, включно із собою. Камерний простір сцени концентрує дію навколо одного елемента – фотокабіни, яка стає не лише частиною побуту, а й символом ілюзорної близькості, прагнення бути поміченим та страху бути викритим, як зазначають у театрі. Над сценографією працював Петро Богомазов, а головні ролі виконують талановиті студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, яких ми, безсумнівно, ще побачимо на провідних київських сценах.
5 липня
“Комахи”
Театр оперети
“Комахи” – це мюзикл Оксани Тараненко, створений за мотивами відомої п’єси братів Чапеків “З життя комах”, написаної у 1923 році. У центрі оповіді – поет Фелікс, який уві сні опиняється у дивовижному світі, де люди перетворюються на подобу жорстоких комах. Перед ним постає складний вибір: зберегти вірність собі чи прийняти правила бездушної реальності, де слово стає інструментом маніпуляції, а успіх, багатство та влада вимагають надто високої плати. У театрі зазначають, що композитор Іван Небесний та поет і лібретист Микола Бровченко створили сучасний фантасмагоричний мюзикл про дилему вибору між людяністю та спокусою втратити себе.
8 липня
“Жизель”
Національна опера України
Якщо ви роздумуєте над виставою, яка стане завершенням вашого театрального сезону, то балет “Жизель” – це завжди вдалий вибір. Це один із найулюбленіших балетів у репертуарі Національної опери, який представляється у зірковому складі: у партіях Жизелі та Альберта (у різних складах) виступають провідні артисти театру Анастасія Шевченко, Ілона Кравченко, Катерина Миклуха, а також Ян Ваня, Микита Сухоруков і Даниїл Пащук.
8 липня
“Смерть комівояжера”
Національний академічний театр Лесі Українки
У Театрі Лесі тривають репетиції культової п’єси “Смерть комівояжера”, лауреата Пулітцерівської премії Артура Міллера, яка незмінно йде на сцені Бродвею вже понад 70 років. Вона розповідає про Віллі Ломана, який прагнув успіху протягом усього життя, але врешті-решт залишився в боргах та втратив надію. Роль Ломана виконує відомий актор Станіслав Боклан.
“Смерть комівояжера” – це історія, яка відбувається поруч із нами, – ділиться режисер Кирило Кашліков. – Про мрію, про любов, про здатність і нездатність любити. Про батьків, які прагнуть щастя для своїх дітей, але іноді не чують їхніх справжніх бажань”.
Музичний супровід до постановки створив Михайло Матюхін, соліст гурту Шмальгаузен, а над сценографією працює Петро Богомазов. Серед акторів, залучених до вистави, – Віталій Салій, Олександра Єна, Кирило Парастаєв, Юрій Родіонов.
9, 10 липня
“Ucrainomania. Ревю одного життя”
11, 12 липня, Театр Марії Заньковецької
Ця постановка, створена у співпраці Львівського театру імені Марії Заньковецької та віденського Фолькстеатру, присвячена постаті Йозефа Рота – відомого австрійського письменника та журналіста.
У середині 1920-х років Йозеф Рот здійснив подорож до своїх колишніх земель: Львова, тодішнього Лемберга, та галицьких околиць, що нині належать Україні. За кілька років до цього письменник і репортер, який народився у 1894 році в переважно єврейських Бродах, писав у берлінській газеті: “Часом народ стає модерним. Тепер це українці”. Майже століття потому віденський Фолькстеатр разом із театром Марії Заньковецької вирушають слідами Йозефа Рота, відвідуючи Відень, Броди та Львів. Ця спільна подорож згодом трансформується у театральну виставу, яка демонструється як у Відні, так і у Львові.
У виставі беруть участь Соломія Кирилова, Ігор Білиць, Єлизавета Цілик та інші артисти.