Акумуляторні електростанції визнані критичною інфраструктурою: наслідки для бізнесу

Акумуляторна станція на промисловому підприємстві. Тепер такі об'єкти можуть отримати статус критичної інфраструктури та право бронювати персонал / Depositphotos

Кабінет Міністрів розширив перелік об’єктів критичної інфраструктури: акумуляторні енергетичні системи (BESS) тепер мають можливість отримати цей статус, прирівнявшись до електростанцій та об’єктів передачі енергії. Для одних компаній це може стати ефективним засобом захисту бізнесу та персоналу, тоді як для інших — додатковим регуляторним тягарем. Delo.ua дослідило, які переваги надає цей статус бізнесу та як його можна отримати.

Що насправді дає цей статус

“Головна причина, з якої підприємці прагнуть отримати статус критичності, — це можливість забронювати своїх співробітників”, — зазначає Владислав Соколовський, голова правління Асоціації сонячної енергетики України.

Підприємство, що володіє статусом критичної інфраструктури, може забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників, зокрема інженерів, електриків, диспетчерів та технічний персонал. Адміністративні посади також можуть бути включені до списку, але лише за умови доведеної їхньої критичної ролі в безперебійному функціонуванні об’єкта.

Однак, існують важливі нюанси щодо бронювання: уряд посилив вимоги до підтвердження статусу. Підприємства, які вже мають критичний статус, отримали три місяці на його підтвердження відповідно до нових правил.

Окрім бронювання, цей статус забезпечує пріоритетний фізичний та протиповітряний захист з боку держави, особливі умови постачання енергоресурсів та захист від примусового вилучення обладнання. Для власників систем вартістю в десятки мільйонів гривень останній пункт є надзвичайно важливим.

Як отримати статус критичної інфраструктури

За даними Міненерго, мінімальний поріг потужності для набуття статусу відсутній. Ключовим фактором є не розмір установки, а її значення для енергосистеми.

Категоризація установки

Власник подає необхідні документи до Міністерства енергетики. Комісія оцінює три ключові параметри: кількість споживачів, залежних від установки у випадку аварійної ситуації, час, необхідний для відновлення електропостачання, та ступінь інтеграції системи в загальну енергосистему — через договір з “Укренерго” на надання допоміжних послуг або через технічні умови від обленерго. Установці присвоюється категорія критичності — для приватних об’єктів зазвичай це III або IV.

На практиці, невелика BESS потужністю до 1–5 МВт може отримати цей статус, якщо забезпечує живленням лікарню, водоканал або оборонне підприємство. Великі системи потужністю від 10–20 МВт можуть отримати статус завдяки участі у балансуванні регіональної енергосистеми.

Базові вимоги

Підприємство не повинно мати заборгованості з податків. Середня заробітна плата має бути не нижчою за 21 617 грн. Після 10 червня 2026 року цей поріг буде підвищено до трьох мінімальних заробітних плат.

Пакет документів до Міненерго

Для отримання статусу критичної інфраструктури власник системи накопичення електроенергії повинен надати наступний пакет документів:

  • Заява з обґрунтуванням технічних аспектів
  • Довідка про відсутність податкових заборгованостей
  • Фінансова звітність за останній квартал
  • Довідка про середній рівень заробітної плати
  • Відомості про кількість військовозобов’язаних, які планується забронювати

Міненерго розглядає заяву протягом 10 робочих днів, проте на практиці процес розгляду може затягуватися. У разі позитивного рішення видається наказ терміном на один рік — після цього підприємство може бронювати своїх працівників через “Дію” або безпосередньо.

Хто відповідатиме за кібербезпеку

BESS керується програмним забезпеченням, підключеним до Інтернету для моніторингу та балансування, що робить її потенційною мішенню для атак. Надання статусу критичної інфраструктури кардинально змінює розподіл відповідальності за кібербезпеку.

Без цього статусу відповідальність визначається контрактом: після підписання акту приймання вона переходить до власника. Зі статусом критичної інфраструктури оператор зобов’язаний створити постійно діючий підрозділ з кібербезпеки, дотримуватися вимог Держспецзв’язку та негайно повідомляти про будь-які інциденти. Сервісні контракти з інсталяторами включатимуть гарантії щодо відсутності прихованого доступу розробника до системи, взаємну відповідальність за витік даних та регулярний аудит коду системи управління.

“Якщо підприємство зазнає успішної кібератаки, яка призведе до аварії, керівник може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за службову недбалість”, — попереджає Ольга Закутій, керуюча партнерка DEXTRA LAW FIRM.

Кому варто отримати статус, а кому ні

Отримання статусу є однозначно виправданим для підприємств із безперервним циклом виробництва, таких як металургійні заводи та хімічні підприємства, де зупинка навіть на кілька хвилин може призвести до втрати продукції або спричинити техногенну аварію. Це також стосується власників великих систем потужністю від 10–20 МВт, які надають послуги “Укренерго” з регулювання частоти, а також комунальних об’єктів, таких як водоканали, котельні та підприємства теплоелектроцентралей.

“Клієнти усвідомлюють, що кваліфіковані інженери, диспетчери та техніки, які обслуговують BESS, є критично важливим персоналом, втрата якого може призвести до зупинки об’єкта”, — підтверджують представники Rayton, компанії, що займається встановленням акумуляторних станцій для бізнесу.

Для малого та середнього бізнесу, де BESS потужністю до 1–2 МВт встановлена виключно для автономної роботи під час відключень електроенергії, витрати на кібербезпеку та постійні перевірки з боку СБУ та Держспецзв’язку, ймовірно, перевищать будь-яку потенційну вигоду. Додатково, цей статус обмежує свободу дій з активом, передбачаючи жорсткий фінансовий моніторинг іноземних бенефіціарів та обмеження на зміну структури власності.

Планувати варто заздалегідь

Юристи, що супроводжують подібні проєкти, рекомендують: якщо ви проєктуєте нову систему, одразу закладайте стандарти критичної інфраструктури, навіть якщо на даний момент статус ще не планується. Якщо через рік-два виникне така потреба, реконструкція системи фізичної безпеки та IT-архітектури обійдеться в 3–5 разів дорожче, ніж впровадження цих рішень на початковому етапі.

Додатковим стимулом є програма пільгового кредитування від Мінекономіки, яка запрацює з червня 2026 року: позики під 10% річних для проєктів вартістю від 1 до 25 мільйонів євро терміном до 5 років. Бізнес вже отримує перші кошти за аналогічною схемою — лише за останній транш було видано 4 мільярди гривень. Компанія Rayton повідомляє, що вже обговорює цю можливість з ключовими клієнтами, і багато хто планує розширення своїх портфоліо саме з огляду на цю програму. Відповідність стандартам критичної інфраструктури підвищує шанси на схвалення заявки банком та зміцнює позицію на переговорах з ЄБРР та IFC.

Нормативна база наразі ще не повністю синхронізована з ринковими реаліями. Закон про критичну інфраструктуру був розроблений у 2021 році для класичних об’єктів — ТЕС, ГЕС, великих підстанцій. Юридичний статус BESS як самостійного об’єкта все ще має певні правові невизначеності, чіткі методики оцінки перебувають у стадії розробки, а внесення до реєстру може тривати місяцями. Тому тим, хто вирішить обрати цей шлях, краще розпочинати процес вже зараз.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *