У кого що болить, той про те й каже. Безперечно, життєві проблеми – головні теми спілкування людей. А про що розмовляють кури? Чи можуть вони взагалі розмовляти чи в їхньому кудахтанні немає жодного сенсу? Бельгійські дослідники визначили, що є сенс, і навіть виділили кілька курячих «слів».
На курячій фермі в Істморі (графство Дербішир, Англія) міститься 180 тисяч курей бройлерів. Їх вік короткий, але власник ферми Девід Спеллер (David Speller) вважає, що зобов'язаний забезпечити їм гідне існування. Звичайно, не з любові до птахів, а для того, щоб зберегти та примножити вкладені у справу гроші, Спеллер намагається дотримуватися найпередовіших методів та забезпечує курям найбільш сприятливі умови існування.
Автоматична система постійно відстежує рівень вуглекислого газу в курниках, щоб вчасно провітрювати приміщення. Підлога з підігрівом підтримує оптимальну температуру. Весь процес догляду курей побудований на наукових рекомендаціях.
Однак непогано було б знати, наскільки поради досвідчених фахівців відповідають суб'єктивним відчуттям курячого, чи комфортно птахам?
Відеокамери в курниках вдень і вночі стежать за переміщеннями та рухами тіла птахів. Спостерігачі старанно розглядають бройлерне поголів'я, намагаючись розгадати, як почуваються підопічні, чи не захворіли? Добре було б запитати про це самих курей. На жаль, донедавна отримати відповідь від них було неможливо.
Проте ідея, як кажуть, витала у повітрі. Тому коли Спеллеру надійшла пропозиція взяти участь у європейському проекті щодо підвищення ефективності тваринництва, власник ферми з радістю погодився.
Для початку дослідники з Левенського університету (Данія) в лабораторних умовах записали кудахтання одного курчати в різних ситуаціях. Після аналізу спектральних складових сигналів вченим вдалося виділити з, здавалося б, безглуздого шуму 11 унікальних «слів» та інтерпретувати їх.
Виявилося, що кури здатні повідомляти, що їм жарко чи холодно, хочеться їсти чи пити, про те, що світло надто яскраве чи тьмяне, і навіть про те, що їм страшно, боляче або, навпаки, вони всім задоволені. Тепер встановлені на фермі мікрофони транслюють звуки з курців у комп'ютер, де спеціальна програма переводить куряче кудкання в інформацію про самопочуття птахів.
За словами Спеллера, який володіє не лише фермою в Істморі, а й десятком інших, де загалом вирощується 2,5 млн курей, щастя птахів – ключ до ефективного виробництва. Бізнесмен сподівається, що нова технологія спричинить збільшення прибутку на 10%.
«Ми визначили 11 різних звуків, серед яких спека, холод, голод, спрага, яскраве світло, тьмяне світло, стрес, біль та комфорт, – розповідає власник бройлерного виробництва. – Ми можемо пов'язати їх з п'ятьма основними свободами тварини – свободою від голоду та спраги, дискомфорту, болю, хвороби та травми, страху та горя – щоб чинити правильно».
Впровадження технології у виробництво поки що на самому початку. Зрозуміти, про що кудахче в лабораторії одна курка, виявилося набагато простіше, ніж витлумачити шум цілого курника.
Нині дослідники працюють над проблемою, як виділити з какофонії звуків індивідуальний курячий голос. Одним з її рішень можуть стати рухливі роботи з мікрофонами, що переміщуються всередині курників.
Девід Спеллер вважає, що зможе впровадити нову технологію на всіх своїх фермах у найближчі роки.